Представники Уряду, Парламентського комітету, експерти та бізнес висловили свої думки щодо проєкту Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року. Головна мета зустрічі - обговорити поточний проєкт Стратегії, визначити загрози, яких ще немає у проєкті, виробити спільні позиції, які будуть імплементовані до проєкту Стратегії.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
За словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи - в Україні й раніше існували рекомендації стосовно економічної безпеки, проте вони носили рекомендаційний характер. Але нинішнє рішення РНБО щодо розробки Стратегії економічної безпеки, підтримане Президентом – шлях до встановлення стратегічного напрямку економічної безпеки.
«Якщо подивитися на світові тренди – це глобалізація, протекціонізм усіх держав, окрім України. Україна повністю відкриває ринки, а інші партнери роблять це помірковано, виважено і стратегічно. Також негативний фактор - несприятливі ціни на ринку продукції, яку експортує Україна. І ми повинні змінювати модель сировинної економіки на модель економіки з доданою вартістю», - зазначив пан Наталуха.
За його словами, Україна втрачає можливість покриття експортом імпорту. Це свідчить про те, що у нас майже відсутній внутрішній ринок – реальний сектор економіки не справляється, немає достатньої потужності переробних галузей. В результаті Україна перетворюється на Кот-д’Івуар: експортуючи 60% какао-бобів, ця країна не виробляє ні граму шоколаду.
«Ми продаємо метал, імпортуємо автомобілі, ціні на які стабільні. Експортуємо зерно, а імпортуємо макаронні вироби. Треба відмовлятися від сировинної моделі», - підсумував Дмитро Наталуха.
Своєю чергою, заступниця міністра Мінекономрозвитку, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді зазначила, що обговорювана стратегія базується на пріоритетних національних економічних інтересах.
«Цей документ є дуже ґрунтовно пропрацьований, щоб можна було дійти висновку – з якою кількістю викликів ми маємо справу всередині країни, у зовнішньо-економічній політиці, з точки зору фінансової безпеки тощо. Економічна безпека – це стан економіки, за якого досягаються основні національно-економічні інтереси і забезпечується економічний суверенітет», - переконана заступниця міністра.
За її словами, дана Стратегія визначає всі можливі індикатори, які дозволять досягти кінцевої мети. Після її прийняття - на виконання документу будуть розроблятися відповідні документи, законопроєкти по кожному напрямку.
Своє слово під час зустрічі сказали і представники бізнес-об’єднань. Так, Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе вважає, що наша держава занадто довго зволікала з ухваленням такого документу. Адже Росія – держава-агресор – ухвалила подібну стратегію ще у 2017 році, прописавши економічні загрози, у тому числі – по відношенню із сусідніми країнами.
«Однією з головних засад економічної безпеки є фіскальна безпека. Ми зробили дослідження, і отримали цікаві висновки щодо цих викликів і загроз. Наприклад, ми тільки говоримо про податок на виведений капітал. А Польща, яка є великим потужним конкурентом України, прийняла цей закон, який запрацював з 1 січня. Сподіваюся, найближчим часом це буде втілено у життя і в Україні», - заявив Грігол Катамадзе.
На думку засновника Intecracy group, голови правління Асоціації Software Ukraine Юрія Сивицького, одна зі складових економічної безпеки – це зменшення ролі держави економіці, у багатьох процесах.
«Ідея стратегії була в тому, щоб застосовувати принцип роботи держави, перейти на модель, яка стимулює та захищає економіку, українського виробника. Зараз ми бачимо, що при кожному міністерстві створюються нові державні підприємства. Замість того, щоб сервіс надавали приватні компанії, бізнес - невластивими функціями займається держава. Було б добре, щоб була створена група, яка б могла змінити погляд держави на економіку. Держава повинна виконувати функцію стратегування. Тоді економіка почне розвиватися. А зараз ми весь час очікуємо якогось підступу», - зазначив Юрій Сивицький.
У відповідь пані Панаіотіді запевнила, що у Стратегії-2030, запропонованій Урядом, враховано підхід поступового зменшення частки держави. І надалі Уряд та Парламент мають намір дослухатися до думки бізнесу та експертів під час розробки ключових економічних стратегій.
За підсумками дискусії учасники домовились про подальшу співпрацю по доопрацюванню проєкту Стратегії, щоб до березня, коли вона має бути введена у дію РНБО та Президентом - Стратегія описувала всі можливі економічні загрози та шляхи їх нівілювання.
