Візит Шевки Аджунера, який прилітав у березні в Україну, супроводжував спеціальний корпоративний секретар. Аджунеру оплатили проживання, переліт, А також пересування містом. Відповідні документи опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці екс-нардеп Борислав Береза.
Згідно з цим документом, в березні цього року секретар запросив у УЗ кошти, які повинні були перерахувати на корпоративну карту Шевки Аджунера – на проживання, харчування та пересування по місту. Перекладач з англійської, а також матеріальне забезпечення засідань наглядової ради, оплачувалося окремо. Суми в документи не вказані, але раніше Береза вже писав, що харчування і авіаперельоти членів Наглядової ради обійшлися УЗ в сім мільйонів гривень за два роки. Так що, за найскромнішими оцінками, березневий візит Аджунера обійшовся УЗ в сотні тисяч гривень.
Також, за даними берези, в Укрзалізниці створені цілі структури, які забезпечують функціонування Наглядової ради і обходяться Укрзалізниці в мільйони щорічно: офіс корпоративного секретаря і Служба забезпечення роботи Наглядової ради.
"Таким красивим і невигадливим маневром члени Наглядової ради обзавелися свитою, яку оплачує державна, але біса збиткова в останні роки «Укрзалізниця» (...) якщо в 2019 році на фінансуванні даного «важливого» обслуговуючого органу було витрачено 2 745 000 грн, то в 2020-му – вже 4 085 000 грн. Підкреслюю: це не на Наглядову Раду. А на людей, які якось допомагають їм працювати»,-написав Береза.
Як відомо, в березні Наглядова рада УЗ збирався, щоб проголосувати за звільнення з посади голови УЗ Володимира Жмака: його звільнили 17 березня, після того, як за це рішення одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради.
Раніше преміями Наглядової ради, а також їх лімітними корпоративними картами, зацікавилася Тимчасова слідча комісія з УЗ, яку створили у Верховній Раді: голова ТСК Юлія Гришина звернулася в Кабмін і до бухгалтера УЗ з проханням надати документи про виплати членам наглядової ради і про їх лімітні карти за три роки, з розбивкою по місяцях. Як заявили в ТСК, катастрофічний стан компанії свідчить, що члени Наглядової ради не справлялися зі своєю роботою, а відповідно, не мали права на грошові винагороди, які їм забезпечували.