В УПЦ розповіли про духовний зміст Лазаревої суботи та Входу Господнього в Єрусалим

Лазарева субота і Вербна неділя (Вхід Господній в Єрусалим) є дверима в Страсну седмицю - у найбільшу скорботу і наступну за нею радість Пасхи.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на портал «Православная жизнь», про це розповів ієрей Андрій Чиженко.

Священик нагадав, що центральна тема Євангелія у Лазареву суботу - смерть святого праведного Лазаря Чотириденного і його воскресіння Господом Іісусом Христом.

«Господь наш Іісус Христос в молитві перед труною Лазаря говорить про те, що смерть вже переможена. Вона не має ніякого значення. Все, що зараз відбувається, тільки для цих людей, щоб вони переконалися, що перед ними Бог. Вони і всі ті, тисячі поколінь, які будуть читати Євангеліє. А генератор загального воскресіння мертвих запущений. Його таємниця уже в дії», - пояснив отець Андрій.

Він підкреслив, що, як співається у тропарі Лазаревої суботи та Входу Господнього в Єрусалим, Христос перед Своїми Хресними Страстями запевнив нас, що відбудеться загальне воскресіння.

Ієрей Андрій закликав зберігати віру і пасхальну радість.

«Вірити, сподіватися, любити Бога і людей і не спати, бути уважними до свого життя. І обов'язково носити знамення перемоги - ці гілки зеленіючої верби. Носити зовні і внутрішньо. Тобто, носити життя в собі, мати Боже життя у собі і бути впевненими, що ми воскресаємо у Христі духовно, воскреснемо і тілесно. Ця віра, ця пасхальна радість повинна стати фундаментом, наріжним каменем нашого життя», - підсумував священник.

Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) - свято, що відзначається у неділю за тиждень до Великодня.

Урочистий вхід Іісуса в Єрусалим був вступом Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти - Марк, Матвій, Лука і Іоанн.

У євреїв був звичай: царі і переможці в'їжджали до Єрусалиму на конях або ослах, і народ урочистими криками, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (Зах. 9,9), Христос саме таким урочистим чином в'їжджав в Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього, як Переможець гріха і смерті. Це царське прославляння Христа перед Його смертю Церква згадує, щоб нагадати, що страждання Спасителя були добровільними.

На Русі це свято здавна називається Вербною неділею. Назва походить від того, що на це свято віруючі приходять з гілками, як правило, вербових рослин - верби, іви або інших дерев, які першими розпускаються навесні, в ознаменування тих гілок, які різали іудеї, що зустрічали Іісуса в Єрусалимі.