Іноземні інвестори і міжнародні фінансові організації не довіряють українській владі через величезні борги перед «зеленою» генерацією, що провокує економічну кризу в країні.

Про це написав народний депутат України Дмитро Шпенов у колонці для «Сегодня».

"МВФ тимчасово заморозив виділення нашій країні чергового кредитного траншу обсягом 2,9 млрд дол. Причини-відсутність прогресу в реформах і реальних результатів боротьби з корупцією. Фонд також незадоволений ручним регулюванням енергетики і невиплатою урядом боргів компаніям зеленої енергетики, які перевищили 18 млрд грн», - написав Шпенов.

Депутат нагадав, що інвестори повірили державі Україна і вклали свої капітали в розвиток «зеленої» енергетики, але влада істотно змінила законодавство і зараз виробники електроенергії опинилися в боргах, через те, що держава з ними не розрахувалася за вироблену електроенергію.

"Цей прецедент наочно показав інвестиційному співтовариству, що сьогодні довіряти українській владі не можна, якщо мова йде про довгострокові інвестиції», - підкреслив Шпенов.

Популярні новини зараз

Країну захлеснули масові протести, поліцію закидають камінням: десятки правоохоронців постраждали

В Укргідрометцентрі спрогнозували прихід бабиного літа: коли можна буде погрітися на сонечку

Як створити стильну ванну кімнату без дизайнера?

Як обрати телевізор?

Показати ще

Нагадаємо, за даними ЗМІ, уряд хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, поки пропонується широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%.

28 квітня стало відомо, що компанія Modus Energy, яка перебуває у власності громадян Литви, подала позов проти України через те, що держава не виконує свої зобов'язання з виплат за вироблену електроенергію і змушує компанію піти на зміни правил, які скорочують її доходи.

У скарзі вказується, що ДП "Гарантований покупець" змусив дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів і тому компанія розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який діє до 2030 року.

Згідно з документацією, позивач просить арбітражний суд: визнати Україну такою, що порушила вимоги статей договору про Енергетичну хартію; зобов'язати Україну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, на певних умовах; а також зобов'язати сплатити всі витрати, понесені на арбітражне провадження.

Як повідомлялося, за інформацією НБУ, на тлі кризи в "зеленій" енергетиці чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Україну в 2020 році склав 868,2 млн, тоді як в 2019 році чистий приплив склав 5,860 млрд доларів. Відтік інвестицій зафіксовано вперше з 2015 року.

Станом на кінець квітня рівень розрахунків перед інвесторами становить 20%. З 22,4 млрд гривень боргу в 2020 році держава заплатила тільки 4,5 млрд грн.