Моя попередня стаття «Чорна археологія - гуманітарний ковід України» стала предметом обговорення у колі істориків, археологів та краєзнавців, проте не зацікавила ні Верховну Раду, ні МІністерство культури, ані РНБО.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПевно не знають вони ні про те, що чорна археологія визнана міжнародними документами джерелом тероризму;
ні про те, що музеї Росії постійно поповнюються чорними археологами з України, тому й не поспішають ратифіковувати Нікосійську конвенцію, яка змусить національне законодавство відповідально боротися із цим модним злом щодо пограбування національної культурної спадщини.
Про масштаби цього гуманітарного лиха свідчать численні публікації в Інтернеті, організація відповідних екскурсій, продаж карт і підручниківв так званих скарбошукачів. (Частину з них публікую у цій статті).
Але найсумніше в цій історії, що чорні копачі не лише не приховують своєї незаконної діяльністі, а й хизуються нею. А що? Коли нині серед власників колекцій чорної археології є президенти, міністри і народні депутати, то чому якомусь депутату Броварської ОТГ від ЄС не пропагувати себе як знаменитого скарбошукача у вільний час від проведення сесій в інтересах Конституції та Законів України?!
Тож нині, коли владцям та правоохоронцям не до численних загонів з металошукачами та екскаваторами на території історико-культурних пам’яток, пропоную нашим ЗМІ, науковим інститутам та вишам привернути увагу до цього гуманітарного ковіду України та врешті змусити цю владу захищати національні культурні скарби від грабунку й продажу нашим олігархам чи до Росії та інших країн світу.
