Проєкт закону №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» є загрозою для економічної безпеки України, тому його необхідно доопрацювати, залучивши до цього представника Апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Про це йдеться у листі заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка.

Як сказано у листі, проєкт закону про промислове забруднення у нинішній редакції не враховує українські реалії та містить ряд критично-негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.

Зокрема, проєктом встановлюється дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), в той час як у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом декількох десятків років (у Польщі – 20 років, Словаччині – 17 років).

«До того ж, перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій у модернізацію, в той час як в Україні державна фінансова підтримка не передбачена. Враховуючи різні технологічні рівні українських та європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинки частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України», - підкреслюється у листі РНБО.

Популярні новини зараз
Нова війна, тепер космічна: астрономи розповіли, як НЛО прилетять боротися за воду Нові тарифи на воду для трьох категорій споживачів: як зміняться платіжки "Іди в Україну, ти, бл**ь, служи": розлючені українці накинулися на працівників паспортного столу в Польщі Залишать голими та босими: комунальники пообіцяли "не райдужну перспективу" всім боржникам
Показати ще

Також проєкт, хоч і передбачає можливість відстрочки переходу на термін до 7 років, проте тільки за умови погодження з Міндовкілля. Відповідний порядок надання відстрочки має бути розроблений Кабінетом міністрів.

«Наразі процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків, у нього необхідно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочку не тільки при внесенні змін до інтегрованого дозволу, але й при отриманні дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відстрочки починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яка наразі також розробляється – Ред.). Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнюючі поняття «значне забруднення» та «високий рівень захисту» - щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб», - наголошується у листі.

Соловйов підкреслює: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, та повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про Асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні виключення та відхилення від НДТМ, виходячи з економічної доцільності, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов’язковість для українських підприємств.

«Враховуючи вищезазначене, акцентуємо, що законопроект №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки, і не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути врахована специфіка української економіки, відображений прагматичний підхід щодо переходу, відсутня жорстка прив’язка до європейських норм та наданий прозоріший механізм для отримання відступу», - резюмують у РНБО.

Раніше Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала Верховну Раду доопрацювати законопроект №4167, оскільки на його піде не менше $10 млрд. Крім того, можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.

У свою чергу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов’язання щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада має надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом із бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.