Приклад преподобного Онуфрія Великого надихає на ревнощі в служінні Господу і відданість древнім канонам і статутам Святої Православної Церкви.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк повідомляє Центр інформації УПЦ, с посилання на news.church.ua, про це Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів в інтерв'ю напередодні дня свого небесного покровителя.
«Ми не завжди уявляємо, яких випробувань зазнають ті люди, які присвячують усе життя служінню Богові. Одна справа прийти у монастир на два, на три дні, на тиждень або навіть на рік, знаючи, що ти з цього монастиря підеш і зможеш далі вести інший спосіб життя. А інша справа, коли людина обирає шлях на все життя. У цієї людини буде сильна духовна боротьба, сам диявол повстає на таку людину, намагається збити її з шляху. Найчастіше диявол перемагає нас, ми падаємо, розбиваємося, ранимо себе, потім здіймаємось, набуваючи духовного досвіду, і наступного разу, коли диявол нападає, ми вже в цій спокусі можемо встояти», - зазначив Митрополит Онуфрій.
Предстоятель УПЦ відзначив, що преподобний Онуфрій Великий був «одним з тих славних пустельників, які можуть нас навчити цієї духовної боротьби, яку вони пройшли самі».
«Людина повинна не тільки вірити в Бога, вона повинна довірити себе Богу. Коли людина ввіряє себе Богові, вона стає на шлях, який веде до істини, на шлях пізнання Бога. Тоді людина починає підкорювати свій розум, свої почуття волі Божій. Так робив преподобний Онуфрій Великий, він змиряв себе перед Богом і саме в цьому полягає найцінніший духовний спадок святого», - підкреслив Його Блаженство.
Його Блаженство підкреслив, що нам потрібно вчитися у святих, як правильно будувати своє земне життя як «короткий проміжок часу, який має початок і кінець», даний нам на те, «щоб ми показали свою вірність Богові, свою любов до Нього і до ближнього, як носія образу Божого».
Митрополит Онуфрій розповів, що преподобний Онуфрій Великий довів свою вірність і любов Богу всім своїм життям.
«Преподобний Онуфрій Великий, як і інші пустельні отці, був готовий до свідчення усім своїм життям. Від нас Бог не вимагає великих жертв, але очікує єдиного – щоб ми приймали свого ближнього таким, який він є. Не потрібно ставити умов: «Якщо ти станеш кращим, тоді я буду тебе терпіти. Інакше терпіти тебе не зможу». Бог терпить нас усіх, хоча часом ми буваємо дуже грішними, навіть не помічаючи цього за собою. Гріховність людини визначається не її власним баченням, і не тим, що про неї думають інші, а тим моральним станом, в якому вона перебуває. Цей стан бачить в кожній людині тільки Бог. Завданням кожного із нас під час свого земного життя якраз є – пізнання себе, очищення серця, щоб побачити і себе, і інших такими, якими нас задумав Господь», - закінчив Предстоятель.
