Це робиться шляхом ухвалення законопроєкту №5339 та розробки проєктів №6004 та №6004-2, які створюють передумови для появи нових корупційних ризиків.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це йдеться у відкритій заяві Європейської бізнес асоціації (ЕВА), розміщеній на офіційному сайті.
ЕВА нагадала, що 17 листопада, у середу, екологічний комітет ВРУ планує розглянути низку законопроєктів у сфері регулювання промислового забруднення: законопроєкти №5339 щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, №6004 про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та альтернативні №6004-1 та №6004-2.
Як сказано у заяві ЕВА, не всі зі вказаних документів є однаково корисними для країни. Так, зокрема, законопроєкт №5339, який було прийнято у першому читанні 15 липня, до другого читання доопрацювали, і тепер він містить значні корупційні ризики. Зокрема - обов’язок для бізнесу встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів забруднюючих речовин, хоча немає визначеного порядку їх встановлення. А також - введення відповідальності за недопуск до проведення перевірок представників Держекоінспекції, що фактично нівелює гарантоване чинним законодавством право підприємств не допускати інспекторів з певного ряду причин.
«Що ж стосується законопроєкту №6004, то він майже повністю дублює тричі провалений народними депутатами законопроєкт №4167, який містив вибіркову імплементацію положень Директиви 2010/75/ЄС, нереалістичні терміни переходу на нові амбіційні екологічні стандарти без урахування європейського досвіду, а також основну проблему, що ставила під удар реалізацію всієї реформи, – відсутність доступу до фінансування, що було передумовою успішної реалізації реформи у міжнародному середовищі», - наголошують у ЕВА.
Структурно та концептуально схожим на проєкт є альтернативний №6004-2: він хоч і містить деякі позитивні новації, що враховують зауваження бізнесу, має і низку зауважень, які не відповідають європейському регулюванню та можливостям вітчизняних підприємств. Серед них - обмежений до семи років термін для переходу на НДТМ та відсутність перехідного періоду для деяких галузей.
«Складається враження, що реформу промислового забруднення і екологічного контролю, намагаються відкрито саботувати. Ми більше року працювали з народними депутатами та представниками уряду, пояснювали, як найменш безболісно для вітчизняної промисловості можна перейти на європейські екологічні стандарти, і у альтернативних законопроєктах №6004-1 та частково у №6004-2 нас нарешті почули. Але підтримавши законопроєкт №5339, Україна не лише поставить під загрозу виконання євроінтеграційних зобов’язань в частині захисту довкілля та досягнення екологічних стандартів ЄС, але й втратить як мінімум €20 млрд інвестицій для екомодернізації промислових підприємств та створить передумови для появи нових корупційних ризиків», - заявила Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Ольга Бойко.
Асоціація закликає народних депутатів відхилити законопроєкт №5339 та сконцентруватись на профільній ініціативі – №6004-1.
«Більш-менш збалансованим виглядає наразі законопроєкт №6004-1, який враховує більшість пропозицій бізнесу. У ньому уточнено порядок проведення позачергової перевірки, надано вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відступу, надано повноваження визначати економічну доцільність впровадження НДТМ та порядку здійснення моніторингу викидів, а також передбачено можливість розробки перехідного плану для деяких підприємств, тощо», - підкреслюють у ЕВА.
Нагадаємо: попередній законопроєкт №4167 про промислові викиди був розкритикований міжнародними бізнес-асоціаціями, експертами та представниками бізнесу як такий, що створював підстави для зловживань, корупційних схем та значного тиску на підприємства. В результаті проєкт був тричі провалений у ВР і був відкликаний.
Раніше Професійна асоціація екологів України закликала владу перезапустити екологічну реформу в країні, оскільки намагання вирішити проблеми точковим методом не покращують навколишнє середовище. Екологи запропонували створити дорожню карту екологічних реформ, і визначити джерела фінансування, адже більшість запланованих проєктів потребують багатомільярдних інвестицій.
