Голландський соціал-демократ Мохаммед Шахім, що відповідає за розробку законопроекту про механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у Європарламенті, пропонує більш жорсткий варіант впровадження механізму, ніж очікувалося раніше, випливає з драфту парламентського законопроекту.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяCBAM буде доповненням європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевоємної продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках EU ETS, пише .
Шахім в інтерв’ю Agence Europe заявив, що члени комітету Європарламенту з питань екології, охорони здоров’я та продовольчої безпеки можуть до 10 лютого внести свої поправки до тексту. Євродепутат розраховує, що фінальний варіант законопроекту буде винесений на голосування в Комітеті у травні 2022 року для того, щоб голосування у сесійній залі відбулося вже у червні.
Нагадаємо, за оцінками GMK Center, під дію CBAM може потрапити третину українського експорту. Також запровадження цього механізму збільшить фіскальне навантаження на виробників електроенергії на 42% від ціни кінцевої продукції, на виробників карбаміду – на 18%, чавуну й напівфабрикатів – на 15%.
CBAM – це платіж на імпортовану в ЄС продукцію, виходячи з обсягів CO2 в процесі її виробництва. Запуск цього механізму передбачено Європейською зеленою угодою (European Green Deal), представлена 11 грудня 2019 року.
Єврокомісія пропонує запровадити CBAM не пізніше 2023 року. За її прогнозами, це дасть змогу залучати до бюджету ЄС від €5 млрд до €14 млрд.
