Про це написав економічний експерт Борис Кушнірук у своєму блозі на Ліга, проаналізувавши відкриті економічні дані.

«Важливим фактором, який дозволяє оцінити, що відбувалося в економіці у 2020-2021 роках, є емісія гривні, яку проводив Нацбанк. Монетарна база 2020 року (станом на кінець року — 768,3 млрд грн) по відношенню до 2019 року (станом на кінець року — 647,2 млрд грн) зросла на 121,1 млрд грн. А у 2021 році (станом на кінець року — 891,1 млрд грн) по відношенню до 2020 року — на 122,8 млрд грн. Ці показники демонструють вкрай невиважену монетарну політику Нацбанку. Саме вона була однією з фундаментальних причин стрибка інфляції у 2021 році», - підкреслив економіст.

Також Кушнірук зауважив, що у розвинених країнах протягом двох останніх «ковідних» років діяли і продовжують діяти різноманітні програми прямої фінансової підтримки діяльності бізнесу з боку державних бюджетів. Причому там це реалізується за рахунок зростання дефіцитів держбюджету та емісії центральних банків, що є причиною суттєвого зростання інфляції у 2021 році в США та європейських країнах.

«В Україні, замість кардинального зменшення податкового навантаження на малий та середній бізнес та реалізації бюджетних програм, які би сприяли саме МСБ, у нас майже всі емісійні кошти бухнули у так зване «Велике крадівництво». А в цій програмі задіяно лише до двох десятків компаній по всій країні, переважна частина яких пов'язана з нинішніми керманичами України», - наголосив економіст.

За його словами, значна частина цих коштів потім була вивезена з країни, адже вони були витрачені на імпорт бітуму для будівництва асфальтобетонних доріг.

Популярні новини зараз
Українців закликають зробити запаси води: нова проблема Українські пенсіонери отримають 200 гривень надбавки, але пощастить лише частині: у кого зростуть виплати Тариф на газ у грудні змінили: хто платитиме по-старому, а хто дорожче Дженна Ортега отримала роль Венздей за 10 хвилин у Zoom, Тім Бертон був рішучим: "Посміхаєтеся і киваєте"
Показати ще

«Саме в контексті всієї економічної політики нинішніх можновладців варто аналізувати новації пана Гетьманцева. Вони, з одного боку, призводять до податкового тиску, у першу чергу, на МСБ, з іншого — не створюють стимулів для «детінізації» їхньої діяльності. Замість цього ми спостерігаємо збагачення можновладців та наближених до них бізнесменів. Тінізацією ж обороту, відповідно зменшенням податкового тиску, МСБ вирішували проблему свого фізичного виживання», - підкреслив Кушнірук.

Експерт переконаний: ніякі заходи з фіскалізації не примусять підприємців працювати в «білу», якщо податковий тиск невпинно зростає.

«Потрібна зовсім інша економічна, у тому числі податкова політика, яка передбачатиме кардинальне зменшення податкового тиску прямих податків, бюджетне стимулювання МСБ в участі в бюджетних закупівлях, реалізація різноманітних програм їхнього кредитування з мінімальними процентними ставками. Проте нічого подібного від нинішніх можновладців очікувати не доводиться. Тому ніякої «детінізації» економіки і кардинального збільшення інвестицій, у тому числі іноземних, очікувати не доводиться», - резюмував економіст.

Раніше стало також відомо, що у Гетьманцева з'явилися щирі супротивники навіть у фракції «Слуга народу»: останньою краплею, через яку Гетьманцев почав втрачати підтримку сопартійців, стала його ініціатива щодо підвищення рентної плати за газ: її сприйняли всередині фракції вкрай негативно.

Тим часом Гетьманцев планує чергові новації: податками збираються обкласти частково самозайнятих українців. До «групи ризику» потрапили репетитори, перукарі, художники, фотографи та багато інших.