Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) у новому випуску відеоциклу про десять заповідей на Ютуб каналі «Витражи: о вере в красках».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого» (Вих. 20:17).
Митрополит Антонія пояснив, що десята заповідь забороняє не просто бажання як таке - у звичайних бажаннях нічого поганого немає, а саме заздрість, тобто «невдоволення тим, що ми маємо, та побажання того, що належить іншим».
Він навів слова святителя Миколая Сербського: «Заздрість - це насіння гріха: сьогодні ми тільки хочемо те, що належить нашому ближньому, а завтра, під впливом заздрощів, ми вже можемо бажане нами, але що не належить нам, присвоїти собі».
«Свята Церква вчить: немає незначних і дрібних гріхів, але кожен гріх - це порушення зв'язку з Богом, і він веде нас лише до одного - до духовної смерті», - продовжив владика.
Далі керуючий справами УПЦ розкрив, що говорять про заздрість святі отці.
«Заздрість - це найдавніший гріх, тому що заздрістю диявола у світ увійшов гріх, і саме задля її приборкання було дано Старозавітний Закон», - процитував він слова святителя Амвросія Медіоланського.
«Священне Писання показує: не можна не тільки робити зло людям, але навіть мати гріховні заздрісні помисли проти них», - зазначив архієрей і навів слова преподобного Никодима Святогорця: «Усі заповіді стосовно ближнього перешкоджають людині лише у зовнішніх словах та справах гріховних. Остання ж заповідь забороняє навіть внутрішнє побажання душі. Тобто забороняє бажати гріха у своєму серці, бо це бажання є причиною та корінням усіх зовнішніх слів та справ».
«За словами святителя Миколая Сербського, будь-який гріх починається з помислу, і тому небезпека заздрощів полягає в тому, що вона є початком, насінням інших гріхів», - продовжив митрополит.
Владика зазначив, що заздрісна людина не може бути щасливою. «Заздрісна людина, не задовольняючись тим, що має, починає звинувачувати у своїх бідах як своїх ближніх, так і Самого Бога. А тому така людина ніколи не зможе бути щасливою і задоволеною власним життям. Адже щастя - це не просто сума тих чи інших земних благ, а насамперед стан душі людини», - пояснив ієрарх УПЦ.
«Христос Спаситель каже: «Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21), - нагадав митрополит. Це Царство зароджується вже тут, на землі, з правильного улаштування душі. І справжнє щастя полягає в тому, щоб розглянути в тому, що приносить кожному з нас повсякденне життя, дари Божі, а розглянувши - дякувати за них Богу», - додав він.
На завершення циклу про десять заповідей митрополит Антоній зазначив: «Святі отці, розмірковуючи про заповіді Закону Божого, говорили, що остання, десята, заповідь є якимось мостом, який з'єднує Старий Завіт із Новим Завітом. Тому що в останньому вже йдеться про гріх не просто як про якийсь вчинений вчинок, але насамперед - як про неправильний напрямок думки та бажань.
Заповідь «Не побажай…» завершує одкровення, яке було дано Мойсею Самим Богом. Але тим самим вона знову і знову повертає нас до його початку - до заповіді про любов і вірність Богу», - підсумував керуючий справами УПЦ.
