Сам Спікер заявив в інтерв'ю CNN, що він проти так званих відкритих чеків для України і що йому не обов'язково потрібно їхати до Києва для того, щоб зрозуміти, де є відкритий чек, а де ні. Кевін Маккарті вкотре повторив свою тезу про те, що підтримує допомогу Україні в її боротьбі з російською агресією. Проте, виступає за найсуворіший контроль над виділеними США ресурсами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Давайте намагатимемося детально розібратися в суті питання, враховуючи специфіку американського менталітету та політичної культури США. Тут це дуже суттєво.
Це не була якась принципова відмова Маккарті. Не так що, мовляв, «я в Україну не приїду». Це була не відмова від України, від допомоги і навіть не від президента Зеленського. Це була позиція пріоритетів», – каже американський адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT Юрій Ванетик.
« Якщо Маккарті приїде до України одразу після Байдена, то він втратить своє політичне «я», – продовжує експерт. - Вийде, що Маккарті себе ототожнює і ніби прямо підтверджує позицію демократів. Україна має дуже важливу тему з усіх предметів: міжнародну політику, вибори, виділення чималих грошей і так далі. Йому потім у США сказати, мовляв, «ось був в Україні Байден і зараз одразу туди поїхав я» – це ніби показати своїм виборцям, що він – частина команди Байдена. Саме так би його виборці могли сприйняти цю ситуацію.
Ті, хто хоче просувати позицію, мовляв, «почали тріскатися відносини США та України» (таке пишуть видання типу Politico), пишуть це просто для новин, для яскравого заголовка. Адже одна справа говорити, що ми всі «за» щось тощо, а інша справа, коли хтось сказав дещо інше, наприклад: «я не підтримуватиму «відкритий чек». Маккарті має на увазі те, що в нього та політиків з його команди саме така постановка питання.
Його позиція не полягала у тому, що він не хоче їхати до України. Його позиція була в тому, що, мовляв, «я приїду в правильний час, мені не треба зараз же їхати і переконуватись, що там має місце агресія і знущаються з українців». Він і так добре знає. Він усе добре розуміє і йому не потрібно спеціально їхати до України, щоб у цьому ще раз переконатись особисто. Ось що йшлося».
За словами Юрія Ванетика, «США – за відповідальність. Я розумію Кевіна, як людину і як політика. Я його чудово розумію тому, що не один рік його дуже добре знаю особисто. Як політик Маккарті розуміє, що він не може йти проти тих, хто обрав його на високу посаду Спікера Палати представників США. Ці люди – за Україну. Якщо в них дещо інша в чомусь позиція, то вона такого плану, мовляв, «давайте шукати вирішення питання, тому що ми не хочемо частково розтягнутого геноциду». Мовляв, "давайте якось це зупиняти, оскільки росіяни не цінують людські життя...".
І демократи, і республіканці чудово розуміють, що відбувається в Україні. Просто республіканці можуть вибрати позицію, мовляв, «давайте знайдемо якийсь паралельний спосіб під час нашої підтримки» – не так, щоб зберегти гроші, як якимось шляхом виводити Росію на «холодний» період війни. Це не питання емоцій. Демократи – емоційні, республіканці ж хочуть зберегти гроші та однозначно хочуть перемогти. Це питання, які йдуть у глибинну історію обох американських партій. Демократи були завжди більш соціальні та емоційні, республіканці ж завжди акцентували увагу на жорсткій відповідальності за те, що і хто робить.
Такі, як наш Спікер, повинні вписуватися в цей нью-консерватизм, філософію і погляд республіканців. Він не хоче бути безхребетним, анітрохи. Але, він хоче бути хіба що посередині позицій, навіть у чомусь «над», якщо можна висловитися. Просто Маккарті – такий, який він є. Він не намагається себе винайти. Він залишається таким, яким був ще з каліфорнійської політики – дуже адекватним, раціональним та практичним. Кевін Маккарті намагається відстояти позицію своєї команди. Він – командний гравець.
Він не сказав, що не приїде до України. Він дав зрозуміти, що не даватиме «чистий чек». Якби він сказав, наприклад, що треба зменшувати допомогу Україні з тих чи інших причин, це було б одне. А так він зазначив, що не даватиме «відкритий чек». Це більше – якась альтернатива позиції демократів, аніж якийсь негатив у бік України».
Який час був би слушним, щоб Спікерові Маккарті приїхати в Україну?
«Думаю, коли була б якась конкретна суть його приїзду, яка б підвищувала позицію республіканців. Або ж підстава, яка його особисто представляла б як людину, яка щось вагоме вирішила і приїхала з якоїсь дуже важливої конкретної причини. Не просто приїхав для символіки, а приїхав щось вирішити чи наголосити, що щось важливе вже вирішено.
Може, це могло бути якесь рішення, прийняте його командою і яке впроваджується вже. Можливо, це був би не так приїзд до президента Зеленського, як приїзд до українських військових. Але це мало б відрізнятися від недавнього приїзду Байдена. Якби Маккарті приїхав до України одразу за Байденом, то він би втратив у нашій політиці. Це – тонкощі внутрішнього політичного життя США, які добре відчувають лише американці», – вважає Юрій Ванетик.
І резюмує: «Республіканці підтримуватимуть Україну у цій війні. У цьому плані нічого не змінюватиметься. Все тому, що у їхній логіці – перемогти. Військовий сектор та військова тематика завжди були за республіканцями. Україна – стратегічний партнер США та республіканці від цього не відійдуть.
Вони можуть, я припускаю, змінити структуру допомоги – запровадити якісь нові перевірочні моменти тощо. Одним словом – показати, що вони щось роблять правильнішими, раціональнішими та ефективнішими. Навіть, можливо, певною мірою цими новими методами вдасться вгамувати тих, хто говорить у США, що на допомогу Україні витрачається дуже багато грошей тощо. Все має бути зроблено грамотно.
