На цьому в прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» наголосив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяУ цьому контексті він відзначив потужну роботу в ПАРЄ української парламентської делегації на чолі з Марією Мезенцевою. Також нагадав, що ПАРЄ — це один із двох ключових органів Ради Європи та найстаріший міжпарламентський орган в Європі. До його складу входять усі 46 країн Ради Європи.
«Тож прийняті ПАРЄ дві резолюції — це не лише черговий доказ підтримки України з боку міжнародних партнерів, а й свідчення ще більшої консолідації позиції Європи навколо наших зусиль для Перемоги над рф», — наголосив народний депутат України.
Арсеній Пушкаренко нагадав, що в першій Резолюції міститься кілька важливих для України положень, просування яких вже тривалий час забезпечувалося зусиллями Президента України Володимира Зеленського, командою Офісу Президента на чолі з Андрієм Єрмаком та Міністерством закордонних справ України. Зокрема, ПАРЄ визнала та закликала визнати Голодомор геноцидом українського народу, а також забезпечити широку підтримку імплементації Української Формули миру. Серед інших важливих моментів першої Резолюції політик назвав заклик до розслідування злочинів росії в Україні, починаючи з 2014 року; рекомендацію прискорення роботи зі створення Міжнародного реєстру збитків від агресії рф та намір спрямувати зусилля всіх країн не лише на те, аби росія понесла відповідальність за воєнні злочини, а й щоб Україна отримала відповідні репарації.
Згадуючи про другу Резолюцію ПАРЄ, Арсеній Пушкаренко акцентував на тому, що в цьому документі путіна чітко називають диктатором, а режим у росії – диктаторським.
«У цій Резолюції, яку одноголосно підтримали всі члени ПАРЄ, є заклик не визнавати владу путіна легітимною після президентських виборів у рф, які заплановані на березень наступного року. Крім того, рекомендовано всім країнам Ради Європи припинити будь-які контакти з росією після цих виборів, окрім гуманітарних. Це вперше, коли міжнародна інституція такого рівня офіційно схвалює подібні визначення щодо путіна та росії», — підкреслив він.
Парламентар нагадав про те, що в документах ПАРЄ підтримано зусилля України щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії проти нашої держави. За його оцінкою, зараз увесь дипломатичний корпус на чолі з Президентом України працює над тим, щоб залучити якомога більше країн до Core Group — групи, до якої нині входять 38 держав і яка працює над створенням Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії проти України.
«Для того, щоб забезпечити максимальну міжнародну легітимність цього трибуналу, потрібне відповідне рішення Генасамблеї ООН. Тому важливо якомога більше держав залучити до цього процесу, аби одержати 100+ голосів на Генасамблеї ООН», — заявив Арсеній Пушкаренко.
Він висловив переконання, що завдяки спільним зусиллям Україні вдасться отримати необхідну підтримку для створення Спецтрибуналу. Ще один важливий момент, на його думку, полягає в тому, що Резолюції ПАРЄ сприяють створенню міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії.
«Наші міжнародні партнери мають повний консенсус, що російські заморожені активи повинні піти на відновлення України. Однак нині триває титанічна робота щодо формування міжнародних правових механізмів реалізації цього сценарію. Тим часом окремі держави вже вносять зміни у національні законодавства для пришвидшення використання заморожених активів рф. Наприклад, Уряд Естонії схвалив і направив до Парламенту поправки до закону про міжнародні санкції. Ці поправки передбачають запровадження в Естонії внутрішньодержавних правил використання заморожених активів. Це дозволить використовувати арештовані активи санкціонованих в Естонії осіб для компенсації шкоди від війни в Україні», — пояснив депутат.
Також він навів приклад Бельгії, де Уряд сформував Спецфонд, до якого будуть надходити податки з доходів, отриманих із заморожених російських активів. Ці податки спрямують на допомогу Україні.
«Загалом, попри наявний політичний консенсус, поки що складно сформувати єдиний міжнародний правовий механізм реалізації цих активів, тож кожна країна шукає свої шляхи відповідно до національного законодавства, аби якнайбільше передати їх Україні», — підсумував Арсеній Пушкаренко.
