Щоб США остаточно відчули всю гостроту ситуації не лише на словах чи заявах, на їхню країну-партнера миттєво мають полетіти сотні бойових дронів та десятки смертоносних ракет з Ірану? Тоді, а як же Україна, на суверенну територію якої вже не перший рік щодня прилітає найрізноманітніше… з території агресора – росії? Чому реакція на Ізраїль одна, а на Україну інша?

Так відбувається з кількох причин. У США, звичайно ж, є глибокі аналітики, які дають правильні рекомендації нашій адміністрації, впливають на погляди та позиції наших політиків, конгресменів тощо. Це зрозуміло. Але сам американський менталітет досить своєрідний. Його треба розуміти та враховувати. Ми – країна екстремальностей та реакцій на резонансні речі. Я сказав би, що ми гостро реагуємо на речі, коли вони реально відбуваються. Наша системність – це системність реакцій стимул. І ті, кого у нас обирають – губернатори, конгресмени, сенатори – реагують на щось резонансне та дуже конкретне.

Тому я впевнений, що якби такого масованого обстрілу Ізраїлю з боку Ірану не було, то сприйняття цієї ситуації в США не було б настільки різким. США могли б ще якийсь час тягнути за допомогою, допоки не сталося б аналогічного масштабного обстрілу території Ізраїлю. До цього просто не було відповідного поштовху та достатнього стимулу для дій, про що я сказав вище.

Добре розумію, що одразу виникає питання: «А чому в США такий стимул не включається, коли росія третій рік щогодини обстрілює Україну?». Чому у нас реакція не така різка? У чому різниця у сприйнятті США ситуації з Ізраїлем та з Україною?

Скажу як є. Ізраїль має дуже сильне лобі всередині США. Я вже якось розповідав про AIPAC. Мета цієї організації – максимальне впливом геть проведення проізраїльського курсу у зовнішній політиці США. Дуже сильна та ефективна організація. І на базі цього завжди хтось лобіює та тисне на наших політиків на користь Ізраїлю. Україна такого потужного лобі не має. Україна має лише ідеологічну підтримку у рамках війни з росією і, так уже відбувається, є інструментом у ході передвиборчої боротьби між республіканцями та демократами. Тому Україна й не має підтримки в США, яку має Ізраїль. Ізраїль системно переконує та впливає. Україна ж не має у нас організацій підтримки, які б витрачали мільярди доларів і залучали б найкращих американських лобістів на користь держави Україна. Все відбувається, на жаль, навпаки. Розповім, як саме це часто буває.

Популярні новини зараз
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Показати ще

Україна має чимало людей, які, коли приїжджають до США, починають переслідувати виключно власні інтереси та цілі. Починають один одного здавати, зраджувати, підставляти... Дехто починає намагатися обдурити наших політиків, з ними про щось домовитися, щось у них виманити тощо. Ізраїль у США так не працює. Ізраїль працює всередині (!) нашої системи, працює грамотно та правильно. Це дуже хороший приклад того, як потрібно впливати на зовнішню політику США. А Україна навіть у ситуації, що склалася, працює не в системі. Часто це нагадує стиль такого собі «українського ковбоя»: у когось щось пробити, вибити, потрапити до якогось руху, щось отримати і… швидко відскочити, «поскакати» зі своїми особистими інтересами. Українці часто якимись наскоками всі намагаються робити у США. А у нас наскоками не вийде, у США це не працює. Ось тому на ситуацію в Україні реакції у США завжди будуть інші. Вони завжди по-іншому доходитимуть і виглядатимуть.

Як потрапити до середини системи США, як це вийшло ізраїльтянам? Чому Україні цього не вдається? Щоб туди потрапити, потрібно мати правильні організації, правильні коаліції, правильно вибудовувати цілі. Цілі повинні мати свою автентичність, свою суть. Щоб вони були реальними, а не прикриттями для чогось чи когось.

Проблема, зокрема, України в тому, що часто має на меті це прикриті. Тільки окремі люди з України (я не узагальнюю) потрапляють до якогось у нас руху, вони одразу ж починають просувати свої особисті інтереси. Я не кажу, що вірмени чи євреї – святі, але там все одно у пріоритеті переслідування питань, пов'язаних з інтересами держави загалом. Саме політичні цілі масштабу держави завжди домінують. А в багатьох українців, які приїжджають чи вже перебувають у США, домінують особисті інтереси. Це правда. Звідси вся логіка та стиль їхньої поведінки.

Ще вкрай важливе знання та розуміння американських правил. Українці не завжди намагаються вивчити наші правила. Вони або думають, що вже їх добре знають (бо у них щось у житті вийшло), або ж наскоком вдаються, хапають щось, не до кінця розуміючи навіщо, а потім намагаються щось із цим усім робити на ходу.

Потрібне розуміння американських правил і знання, як ними користуватися. Україні потрібний системний підхід до роботи з нашими політиками. Не треба намагатися щось робити набігом і бути впевненим, що питання одразу буде вирішено і на 100% позитивне.

Думаю, що саме тому, коли російські ракети летять в Україну – одна реакція, а коли щось летить на Ізраїль – реакція США швидка, різка і безкомпромісна.