Тоді 31-річний Тарас Шевченко сильно хворів і, отримавши невтішний прогноз від лікарів, вирішив залишити українцям свій головний наказ — боротися за волю.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПолітик та громадський діяч Микола Томенко нагадує: Шевченко був і залишається «світоглядним ворогом Московщини». Його не просто боялися — його ненавиділи на державному рівні. Російська цензура нещадно шматувала його вірші, а сам поет скаржився друзям на «царські пазурі».
«Сьогодні цензура випустила із своїх пазурів мої безталанні думки. Та так проклята одчистила, що я ледь впізнав свої діточки», — цитує Кобзаря Микола Томенко.
За словами Томенка, Шевченко ще в середині XIX століття чітко пояснив українцям, хто наш головний ворог. Соратник поета Пантелеймон Куліш згадував, що саме Тарас Григорович навчив тодішню інтелігенцію не просто любити своє, а й щиро зневажати окупантів. Для росіян у Шевченка завжди було припасено чимало «сарказмів, анекдотів та приказок».
Навіть жандарми у своїх таємних звітах писали, що Шевченко «виливає жовч» на російських імператорів і прямо каже, що Росія — це «п’яниця непотребна». Цікаво, що навіть коли Тарас писав про «німців проклятих», він часто мав на увазі не іноземців, а зросійщених панів, які вірно служили цареві.
Микола Томенко наголошує, що сьогодні історія повторюється: на окупованих територіях росіяни знову викидають книги Кобзаря та розстрілюють його пам’ятники. Проте політика дивує позиція столичної влади, яка досі тримає головні символи міста закритими.
«Найкращим подарунком нашому світоглядному батькові до 180-річчя його «Заповіту» стане зняття з нього нинішніх кайданів у вигляді мішків та дошок, якими його додумалися закрити у Києві. Наші герої під час війни мають надихати і підтримувати українців, а не ховатися», — переконаний Микола Томенко.
Діяч навів приклад єврейської громади, яка не побоялася встановити величезну ханукальну менору в центрі Києва, і закликав владу нарешті «відкрити» українських героїв, яких ворог боїться найбільше.