Микола Томенко аналізує, як гординя лідерів — від Дональда Трампа до українських високопосадовців — руйнує міжнародне право та християнські цінності. Чому вимога «віддати Гренландію» стала символом кризи світопорядку та як зупинити «парад нагород» серед українських політиків під час війни?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяГренландія замість Нобеля: коли его стає вищим за право
Світ, який ми знали, тріщить по швах через надмірне самолюбство політиків. На думку Миколи Томенка, яскравіше за всіх це демонструє нинішній очільник США Дональд Трамп. Політик згадує майже анекдотичний, але водночас трагічний випадок: лист президента США до прем’єрки Норвегії. У ньому Трамп нібито заявив, що раз йому не дали Нобелівську премію миру, то він більше не зобов’язаний про цей мир думати, а як «компенсацію» вимагає віддати йому Гренландію.
«Це не перша публічна дія Трампа, згідно з якою він відмовляється виконувати міжнародні угоди та приписи міжнародного права. Але біда, якщо не трагедія, в тому, що багато держав світу не засуджують таку позицію, а навпаки намагаються всіляко підіграти його хронічній хворобі марнославства та гордині», — зазначає Микола Томенко.
Політики та смертні гріхи: від Нерона до сучасності
Томенко нагадує, що в християнській традиції гординя та марнославство — це найважчі гріхи. Він порівнює сучасних лідерів із римським імператором Нероном, який вигадував собі тисячі «олімпійських перемог», щоб задовольнити его. Проте, якщо Нерон був відкритим ворогом християн, то нинішні політики часто прикриваються релігією.
Особливо це помітно в русі «Євангеліє процвітання», де багатство і влада вважаються ледь не печаткою Божого благословення. Томенко підкреслює, що така підміна понять є надзвичайно небезпечною для західної цивілізації.
Українські реалії: ордени та дисертації під час війни
На жаль, «вірус» марнославства не оминув і Україну. Томенко гостро критикує вітчизняних політиків, які навіть під час кривавої війни не забувають про власну винятковість.
«Політики всіх мастей нагородили один одного всілякими можливими державними нагородами і званнями, працюючи, як вони стверджують, "24/7 задля перемоги українського народу". Також встигали паралельно навчатися та захистити свої докторські дисертації, розмістити пафосну рекламу на мільйони гривень про свою визначну діяльність», — пише громадський діяч.
Він наголошує на парадоксі: чим більше чиновники говорять про свою набожність, тим більше їхня поведінка суперечить скромності та служінню народу.
Рецепт від Томенка: мораторій на нагороди
Щоб вилікувати українську владу від самозамилування, Микола Томенко пропонує радикальний, але чесний крок. Він вважає, що депутатство чи висока посада — це не привілей, за який треба вішати ордени, а важка робота і самопожертва.
«Для владців, на час державної служби та політичної діяльності, правильним було б введення МОРАТОРІЮ на всілякі державні нагороди, звання і премії… Доведено "Героями України" та повними кавалерами орденів, які стали колаборантами і зрадниками Держави», — резюмує політик.
Сам Томенко підкреслює, що за свою багаторічну кар’єру не прийняв жодної нагороди чи премії від жодного з президентів. Це його принципова позиція: служити країні треба не заради блискучих бляшок на піджаку, а заради майбутнього нації.
