Понад 1300 зрубаних дерев поблизу села Довговоля перетворилися на судову претензію до місцевої влади. Оскільки правоохоронці так і не змогли знайти «чорних лісорубів», закон каже прямо: за ліс, що залишився без нагляду, відповідає громада своїм бюджетом. Чи готова Володимирецька селищна рада віддати мільйони за те, що не вберегла власні природні багатства?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКоли лісорубів не знайшли, платить громада
Ця історія почалася ще минулої весни з простого повідомлення у застосунку «ЕкоЗагроза». Коли інспектори приїхали на місце поблизу села Довговоля, вони побачили жахливу картину: пустку замість лісу. Невідомі знищили 1376 дерев різних порід. Фахівці підрахували збитки — цифра шокувала навіть досвідчених екологів: 13,5 мільйона гривень.
Матеріали справи пройшли через СБУ та поліцію, але результати досудового розслідування, які надійшли у березні 2026 року, виявилися невтішними — винних осіб встановити не вдалося. У таких випадках включається жорстка норма Лісового кодексу: якщо злочинець не знайдений, за шкоду довкіллю платить орган місцевого самоврядування, на чиїй землі ріс цей ліс.
Позиція екоінспекції: спускати справу «на гальмах» не будуть
Начальник Держекоінспекції Поліського округу Євгеній Медведовський наголошує, що це не просто формальність, а питання відповідальності влади за свої ресурси. На його переконання, масштабна вирубка понад тисячі дерев не могла пройти непоміченою, і громада мала б краще дбати про свої землі.
«Це не просто цифри у звіті, а значні збитки для екосистеми регіону та держави. Наша позиція принципова: покарання за такі злочини має бути невідворотним. Оскільки винні не встановлені, відповідальність несе селищна рада», — заявив Медведовський.
Мільйонна претензія: добровільно або через суд
Наразі Володимирецька селищна рада опинилася перед складним вибором. Екоінспекція вже направила офіційну претензію з вимогою добровільно відшкодувати 13,5 мільйона гривень протягом місяця.
Для бюджету громади це величезна сума, яку доведеться забрати з інших потреб — ремонту доріг, шкіл чи лікарень. Проте, якщо місцева влада відмовиться платити добровільно, наступним кроком буде позов до Господарського суду Рівненської області. У такому разі сума може зрости ще й за рахунок судових витрат.
Урок для всієї України
Цей випадок — гучний сигнал для всіх голів громад. Місцева влада має розуміти, що статус «земель запасу», які нікому не надані у користування, не знімає з них відповідальності. Якщо ліс на території громади вирубують невідомі, а влада «нічого не бачить», то зрештою за це заплатять усі мешканці зі своєї спільної кишені.