Тому необхідно ще раз проаналізувати вимоги, які висувають міністерства. Про це йдеться у відкритому листі главі Мінінфраструктури Владиславу Криклію від Асоціації «Укрметалургпром».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Граничні строки спеціалізованих вантажних вагонів значно обмежуються. Це призведе до суттєвого скорочення їх кількості у період до 2028 р. - в тому числі, буде виведено з експлуатації 1620 одиниць обкотишовозів (34% доступного парку). А цей спеціалізований рухомий склад є гостродефіцитним. Важко поповнити баланс вагонів, що вибувають, через тривалий термін окупності та обмежений сегмент ринку, де такі вагони можуть бути використані», - пояснюють промисловці.
Через те, що дефіцит вагонів може призвести до зривів відгрузки продукції, у Асоціації просять Мінекономіки провести додаткове опрацювання граничних строків для спеціалізованих вантажних вагонів разом з АТ «Укрзалізниця».
Ще одну загрозу несе вимога обов’язково здійснювати продовження строку служби вантажних вагонів кожні три роки, і тільки шляхом проведення капітального ремонту.
«Це несе в собі значні ризики тривалого узгодження технічних умов (далі ТУ), необхідних для проведення таких ремонтів (зазвичай ТУ для напіввагонів виконують на 10-11 років). В кінцевому підсумку це призведе до неможливості експлуатації значної кількості рухомого складу, який буде знаходитись в межах дозволених граничних строків. Тому доцільніше було б здійснювати продовження терміну служби усіх типів вагонів після капітального ремонту (КР) або капітального ремонту з продовженням строку (КРП) терміном до 5 років», - вказують у Асоціації.
Нагадаємо, Державна регуляторна служба (ДРС) не погодила проект наказу, яким Мінінфраструктури збиралося значно скоротити термін експлуатації вантажних вагонів, що призвело б до шаленого дефіциту майже всіх видів вантажних вагонів.
У свою чергу АТ «Укрзалізниця» запропонувала Мінінфраструктури компроміс: обмежити 33 роками лише термін служби піввагонів, а термін використання зерновозів подовжити до 45 років.
Проте мінекономіки та його глава Ігор Петрашко на початку грудня скликали закрите засідання, на якому збиралися в ручному режимі, без представників промисловості і бізнесу, заблокувати рішення Державної регуляторної служби. В результаті з’явився альтернативний проект наказу, в якому вимоги бізнесу та УЗ були враховані лише частково.