Мінекономіки зобов'язане прибрати корупційні схеми на ринку сірчаної кислоти і скасувати квоти на імпорт ресурсу, введені попередньою владою. Про це написав народний депутат України Муса Магомедов на своїй сторінці в Facebook.
«У Міністерства один шлях-прибрати корупційні схеми минулої влади і скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти. У 2020 році ми сподівалися, що квоти будуть скасовані, тому що їх негативний ефект видно неозброєним поглядом. Однак Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення залишити без зміни діючі квоти на імпорт сірчаної кислоти, які призвели до монополізації ринку, зростання цін на ресурс і корупційних схем», - написав Магомедов.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДепутат нагадав, що квоти на ввезення сірчаної кислоти були введені після того, як через агресію Росії Україна втратила ряд великих виробників ресурсу, і на ринку утворився дефіцит. Тоді, в 2018 році, нібито для захисту вітчизняного виробника, влада ввела квоти на імпорт сірчаної кислоти терміном на три роки.
"Українські постачальники моментально накрутили ціни на продукцію, яка стала вище імпортної на 89%, в окремих випадках на 107%. Тобто, введення квот мало захистити вітчизняних виробників, а за фактом стало лише інструментом збагачення для компаній-прокладок. При цьому фінансові показники вітчизняних виробників не покращилися, а істотно погіршилися», - зазначив Магомедов.
На його думку, таке рішення є звичайною корупційною схемою, бенефіціаром якої стали не виробники, а посередники. І воно має бути скасовано, але Мінекономіки не поспішає приймати відповідне рішення.
«Я не розумію позицію міністра економіки. У середині минулого року я особисто зажадав від Міністерства економіки оприлюднити фінансові звіти, що підтверджують обґрунтованість квот на сірчану кислоту. Однак ніяких конкретних відповідей ми не отримали", - підсумував депутат.
Нагадаємо, з 1 вересня 2018 р.Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає-купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими як правило є приватні компанії, а не Державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти та олеуму для нівелювання ризиків недозабезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.