Про це наголосили учасники засідання експертної робочої групи, яка працює над Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору. Розробка цього документу проходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк зазначив під час заходу експерт Центру економічного відновлення Василь Бабич, громадянська безбар’єрність передбачає, що усі суспільні групи, які наразі зазнають дискримінації та виключення, отримають доступ до процесів ухвалення рішень.
“Наприклад, програму соціально-економічного розвитку міста завжди виносять на публічні обговорення. Але нерідко маломобільна людина не може взяти в них участь через непристосованість приміщень держорганів і органів місцевого самоврядування. А онлайн-обговорення проєктів рішень часто не адаптовані для людей з порушенням зору або слуху, не кажучи про літніх людей без навичок володіння комп'ютером. І таких громадянських бар'єрів довкола, на жаль, багато: від проявів гендерної нерівності до обмеженого доступу до інформації про власні права і свободи. Саме тому важливою є розробка довгострокової Стратегії зі створення безбар’єрного простору, яка стартувала цього тижня. Безбар’єрність — це не просто нові правила та норми. Це — нова парадигма мислення суспільства та бізнесу“, — підкреслив Василь Бабич.
Зокрема, менеджерка ГО “Громадський холдинг “Група впливу” Вікторія Золотухіна під час заходу наголосила на важливості забезпечення доступу молоді та людей з інвалідністю до інструментів локальної демократії. Також серед фокусів майбутньої Стратегії — сприяння рівній участі громадян чоловічої та жіночої статі у політичних процесах та функціонуванні політичних інститутів. Так, за результатами парламентських виборів у 2020 році кількість народних депутаток в Україні склала 21%, й наразі наша держава займає 100 місце серед 193 країн за кількістю жінок у парламенті.
Друга зустріч з обговорення проєкту документу була присвячена напряму “Цифрова безбар’єрність”. Йдеться про забезпечення доступу до публічних та інших послуг “онлайн” для всіх суспільних груп. У тому числі — людей, які мешкають у сільській місцевості, літніх людей, людей з інвалідністю. Учасники робочої групи підкреслили, що досягненню цієї мети заважає низка бар'єрів. Зокрема, майже 35% господарств в Україні наразі взагалі не комп'ютеризовані, а рівень цифрової грамотності 53% українців знаходиться на позначці “нижче базового”.
Серед пріоритетів напряму “Цифрова безбар’єрність”: забезпечення повноцінного доступу до Інтернету, а також до знань та компетенцій у сфері цифрової грамотності для всіх українців; доступність електронних послуг; наявність системи контролю і моніторингу якості послуг та інші.
Голова комісії з питань освіти та працевлаштування Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю Марина Сташина-Неймет наголосила, що для подолання низки цифрових бар’єрів в Україні важливо, зокрема, забезпечити доступ до Інтернету громадян, які живуть вздовж лінії розмежування.
Зазначимо, проєкт Національної стратегії розвитку безбар’єрного середовища буде сформовано до 1 березня, після чого заплановане його широке громадське обговорення. Першим результатом роботи стане затвердження Нацстратегії Кабінетом міністрів України, після чого почнеться її повномасштабна реалізація.
Експертний консорціум, який надає аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті Міністрів для розробки Нацстратегії безбар’єрності, сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар'єрність». Ця діяльність здійснюється за сприяння проєкту ПРООН «Права людини для України».
Власні пропозиції щодо розробки проєкту можна залишати за посиланням. Кінцева дата подачі коментарів — 22 лютого 2021 року.
