Україна втратить можливість експлуатувати 11 вугільних енергоблоків теплоелектростанцій з 1 січня 2023 року через невиконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), оскільки для екологічної модернізації цих потужностей немає джерела фінансування.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це 23 березня повідомив Сергій Колесніков, член дирекції ПАТ «Центренерго», в рамках онлайн дискусії «Проходження осінньо-зимового періоду 2020/21. Висновки та рекомендації», організованої Energy Club.
«У нас в енергетиці є одна з глобальних проблем – це скорочення викидів в рамках плану скорочення викидів (НПСВ), тобто виконання Директиви ЄС 2010/75. При вступі в Європейський союз, наша країна взяла на себе зобов’язання по якості димових газів, їх очищенню. І тому на сьогодні це дуже складне та напружене питання. Адже після 2022р, у нас 11 вугільних енергоблоків по всім ГК ТЕС, з них ще 2 блоки по ТЕЦ, будуть нелігитимно працювати з 1 січня 2023р, якщо не будуть виконані заходи з пилеочищення, сіркоочищення, і далі там до 2023р – азотоочищення», - сказав Колесніков.
При цьому член дирекції також додав, що в минулій моделі ринку механізм фінансування для модернізації станції був, а наразі шляхи фінансування для виконання плану відсутні.
«Якщо в старому ринку був інструмент фінансування – це інвестнадбавка, за рахунок якої всі станції України, наскільки вони могли, провидили екомодернізацію. Сьогодні такої складової немає, джерела фінансування немає, і подальшому її не видно. І через рік, це буде дуже нагальне питання, і тоді нам прийдеться рахувати які ж потужності для покриття періоду ОЗП використати, і де їх узяти», - додав він.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Нацплан щодо скорочення викидів був затверджений попередніми урядами без економічного обґрунтування та розрахунків, тому екомодернізація енергопідприємств має початися з 2023 року. Зі свого боку заступник міністра енергетики Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів. В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки, якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичній безпеці країни.
За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд євро.
Зі свого боку народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.
