У програмі Любові Завальнюк «Суть подій» священник, військовий та правоохоронний капелан Павло Царевський розповів про те, як жарти й молитва рятують бійців на Сході України.

«Жарту на війні є місце, це гарна можливість підтримати стан душі. Війна – це постійне пригнічення і постійний проблемний стан. А жарт допомагає повернутися в нормальне життя хоча б тимчасово», - каже священник.

Іноді бувають і так звані чоловічі розмови, і міцне слівце, продовжує він.

«Я собі не дозволяю, а хлопці дозволяють, але не в присутності священника. Навіть командира вони не так стидаються, як нас, капеланів. Не знаю, чому. Напевно, тому, що священники – це представники Бога, і в їхній присутності треба поводитись трошки по-іншому», - пояснює Павло Царевський.

«Іноді, коли вони скажуть якесь крепке слово, я жартую словами з мультика: «Сова, ти чихнула?». «Яка сова? А, я зрозумів!» - чую у відповідь», - каже він.

Популярні новини зараз
Треба терміново замінити водійське посвідчення: кому загрожує чималий штраф Новорічні канікули затягнуться аж на місяць: чому школи не готові до навчання Сніг та морози до -15°: українців попередили про найхолоднішу зиму за останні роки В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися
Показати ще

Гість програми пригадав історію про солдатський жарт.

«Це було на початку шістнадцятого року. Я тоді був виконувачем обов’язків старшого капелана по Луганському сектору. Ми разом з отцем Володимиром із Української Православної Церкви їздили по підрозділах, проводили богослужіння. Був якраз час Різдвяних свят. Мороз мінус двадцять, вода замерзає на ходу», - згадує капелан.

Після служби один із командирів каже: «Отці, можете освятити машину, яка вже другий місяць не їздить?». Але при такому морозі звичайні легкові машини не їздять, а вантажні й поготів! Але все ж таки вирішили вантажівку посвятити.

«Питаю водія: «Скажи чесно, що з машиною?». Той відповідає: «Та вона поламана». Я пояснюю, що ми не чудотворці, звісно, можемо помолитися, щоб Бог дав тобі мудрості, але вона не зможе поїхати, якщо немає коленвалу чи розподвалу. «Ні, все стоїть, але вона не їздить», - каже той», - продовжує священник.

«Я всю свою віру в кулак взяв, ми помолились, покропили водицею цю машину. Командир каже: «Сідай, заводь!». У водія руки тремтять – він розуміє, що не заведе машину і нас дискредитує. І все ж він сідає, і машина заводиться при мінус двадцять! Це було дійсно чудо», - робить висновок Павло Царевський.

Нагадаємо, до лікарень Львова запустять капеланів - даруватимуть хворим віру, поки медики ставлять крапельниці.

Знай.ua писав: "Вони повинні бути впевненими, що отримають допомогу": як працює мобільний центр психологічної підтримки на Донбасі.