У період, коли влада псевдореспублік ДНР і ЛНР «націоналізувала» коксохімічні та металургійні підприємства українських компаній, стало питання постачання цих заводів сировинними ресурсами. Йдеться про заводи, які знаходяться на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОсновною проблемою стало забезпечення коксохімів дефіцитним якісним коксівним вугіллям, яке потрібне для отримання доменного коксу належної якості з подальшим його використанням для виробництва чавуну, передає Багнет.
Єдино, можливою сировинною базою з постачання вугілля стали виробники з Російської Федерації, так як тільки вони одночасно мають якісне коксівне вугілля і особливо не бояться введення санкцій за співпрацю з ДНР/ЛНР.
Поставки даної сировини можна здійснювати виключно залізничним транспортом з великої відстані. Завезення на територію псевдореспублік ДНР і ЛНР може бути проведений тільки через неконтрольовану частину кордонів між Україною і Російською Федерацією, так як немає залізничного сполучення між Україною і ДНРІЛНР. Для виконання даного завдання "умільці" придумали хитру схему, при якій в шляху проходження товару розривалася ланцюжок поставки, щоб її було складніше ідентифікувати. Як місце входу товару в ДНР/ЛНР виділили станцію "Успенська" Північно-Кавказької залізниці (Ростовська область, РФ), яка якраз знаходиться на непідконтрольній українській владі частині кордонів з Російською Федерацією.
Виходячи із залізничних звітів чітко видно, що логістичний ланцюжок з відправлення вугільних концентратів виглядав наступним чином:
Підприємства АТ «Межиріччя» і АТ «ОФ Антонівська» (обидва входять в Холдинг АТ «Сибуглемет») відправляли Товар в напрямку станції «Сінна» (вантажоодержувач - ФГБУ «Резерв-поставка» Росрезерву), в подальшому зі станції «Сінна» від вантажовідправника ФГБУ «Резерв-поставка» Росрезерву зтот же товар відправляється в напрямку станції «Успенська» (вантажоодержувач - АНО «Центр зффективних логістичних рішень») і далі через станцію «Успенська» Товар надходить на адресу коксохімічних і металургійних заводів (Алчевський КХЗ, Ясинівський КХЗ, Макіївський КХЗ, Донецький МОЗ, Єнакіївський КХЗ).
За період 2019 рік - липень 2020 року були здійснені поставки в ДНР / ЛНР наступних об'ємів:
- Зі станції "Кийзак"від вантажовідправника / виробника АТ" Межиріччя»: 977 624,250 тн вугільного концентрату;
- Зі станції "Бардино"від вантажовідправника / виробника АТ" ОФ " АНТОВСЬКА»: 925 824,500 тн вугільного концентрату.
Виходячи з цієї інформації чітко видно, що дані поставки носять систематичний характер, і всі учасники схеми розуміють, що вони роблять і йдуть до цих дій цілеспрямовано.
Для вашого розуміння, російський Холдинг АТ» Сибуглемет " є одним з найбільших виробників коксівних вугільних концентратів в Російській Федерації.
Залишилися нерозкритими тільки два питання:
- Навіщо серйозному російському Холдингу, який здійснює поставки на адресу ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг "(Україна) і АТ «АрселорМіттал Теміртау» (Республіка Казахстан), псувати свою репутацію і здійснювати санкційні поставки на адресу «націоналізованих» підприємств ДНР/ЛНР? Якась "велика гра" чи є в цьому зацікавленість і української влади?
- З боку урядових і силових структур України застосовані санкції до підприємств, що входять в Холдинг АТ» Сибуглемет «особливо до АТ» Межиріччя «і АТ «ОФ»АНТОВСЬКА"? Чи відбувається звичайна для України ситуація, коли на те, що прозоро видно ніхто з влади не звертає увагу?