У процесі проведення екомодернізації необхідний диференційований підхід щодо термінів її проведення та фінансова підтримка з боку держави. Про це заявив генеральний директор УНПА" Укркокс " Анатолій Старовойт. «Не треба підходити з однаковими мірками до маленьких підприємств, і до великих. Я маю на увазі Гірничо-металургійний комплекс. Диференційовано підходити до термінів по впровадженню збірника найкращих технологій. Бо маленькі підприємства фільтр поставили - і вирішили проблему. А як вирішити питання зі складними металургійними агрегатами? Термін дії їх експлуатації безперервної - 30 років. Вартість їх колосальна", - розповів Старовойт. Він підкреслив, передбачені в законопроекті про промислові викиди (4167) терміни переходу на нові екологічні норми нереальні для української промисловості, і повинні бути збільшені. Крім того, необхідна фінансова підтримка з боку держави, оскільки у підприємств немає мільярдів на модернізацію. "Наприклад, коксова батарея близько 600 мільйонів доларів коштує. Перш ніж вирішувати якусь задачу, потрібно розібратися, чи є на це кошти. Або треба вводити якісь законодавчі норми, здійснювати партнерство між бізнесом і державою», - пояснив Старовойт. Він також нагадав, що європейські держави проводили екомодернізацію промисловості десятки років, за значної фінансової підтримки з боку держав. "Польща, Словаччина майже 20 років переходили на ці нові технології. Так це ж при колосальному вливанні європейських грошей", - підкреслив Старовойт. Раніше гендиректор Центру екології та розвитку нових технологій Владислав Антіпов заявляв, що законопроект про зниження промислових викидів (4167) не повинен бути жорсткішим, ніж вимагають європейські директиви, і його необхідно доопрацювати з урахуванням зауважень бізнесу. У свою чергу президент ВП "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що в законопроекті потрібно обов'язково передбачити можливості вносити зміни до так званого списку найкращих доступних технологій і методів – тому що наша промисловість будувалася багато в чому завдяки напрацюванням наших проектних інститутів і виробників обладнання. Нагадаємо, 21 травня Верховна Рада знову не прийняла законопроект Про запобігання, зменшення і контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), його відправили на доопрацювання