Попри прийняту Кліматичну угоду та «зелений» курс, головною проблемою впровадження низьковуглецевих технологій в усьому світі є фінансування проектів з декарбонізації, і Україна – не виняток.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТак, за оцінками аналітиків GMK Center, процес декарбонізації виробництва потребуватиме від металургійних підприємств України $25 млрд інвестицій, і основне фінансове навантаження при цьому прийдеться на 2030-2070 роки. Про це йдеться у матеріалі на сайті Бізнес.Цензор.
Самостійно мільярди на екомодернізацію компанії знайти не зможуть, тож необхідна підтримка держави. Так, Європейський союз частково компенсуватиме витрати своїх компаній, в тому числі – і за рахунок зібраних з українських постачальників грошей через механізм СВАМ – прикордонного вуглецевого податку, пояснюють експерти.
Саме тому, щоб український бізнес не був вимушений фінансувати декарбонізацію сусідніх європейських країн, держава повинна прийняти рішення про участь у фінансуванні проектів декарбонізації, переконаний заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
«Єдина проблема, яка є зараз всередині України, – це, власне, фінансове управління. У нас, на жаль, не так добре розвинута культура надання підтримки бізнесу. Це або пільги, або компенсація відсоткових ставок, і у цьому ми залежимо від банків і їхньої політики. Сподіваюся, що кліматична політика буде першим успішним прикладом, коли ми зможемо забезпечити акумуляцію коштів з різних джерел, в тому числі від вуглецевого податку - який ішов би не в загальний фонд бюджету, а скеровувався би на підтримку декарбонізації», - наголосив Качка.
За його словами, спільними зусиллями держава і бізнес зможуть вийти на правильну модель управління цими коштами. Наразі ж чіткої програми фінансування декарбонізації у нас немає.
«Держава, з одного боку, має акумулювати гроші з різних джерел, а з іншого – перенаправляти їх в правильне русло, щоб наша промисловість справді могла ними скористатися. І це, можливо, наш найбільший внутрішній виклик. Зараз поки що ми ще далекі від того, щоб чітко сказати промисловості, яку модель фінансування ми пропонуємо», - резюмував Качка.
Як відомо, Кабінет Міністрів схвалив намір скоротити до 2030 року викиди парникових газів до 35% (в порівнянні з рівнем 1990 року) в рамках Паризького угоди. Проте в документі чітко вказано: Україна готова цю мету досягти, тільки якщо міжнародна спільнота фінансово підтримає нашу країну. Якщо ж фінансова підтримка буде відсутня, то досягнення НВВ2 буде поставлено під ризик.
Раніше Європейська Бізнес Асоціація заявила, що екомодернізація вітчизняної промисловості має відбуватись за значної фінансової підтримки держави, а не лише коштів бізнесу. За оцінкою експертів ЕВА, проєкт Другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) має передбачати механізми державної допомоги.
