Він був організований Національною бізнес-коаліцією та Українською Радою Бізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Фінальну панель події, присвячену розвитку малого та середнього бізнесу, підтримали Шведське агентство з міжнародного розвитку (Sida), що реалізується Центром міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) у партнерстві з HELVETAS Swiss Intercooperation у рамках програми RECONOMY. Під час події учасники обговорили, що за два роки каденції Парламент зробив для просування реформ, дотичних до бізнесу, та як виконуються завдання, визначені підприємцями як пріоритетні.

За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, останнім часом Верховна Рада зосередилася на детінізації економіки та встановленні рівних правил для всіх.

«Один тільки наш Комітет ініціював 16 великих реформ. Все спрямовано на те, щоб встановити рівні та справедливі правила гри, вивести з тіні, та дати можливість підприємцям займатися бізнесом, а не практикою ухилення від оподаткування та пошуком додаткової маржинальності у несплаті податків», - наголосив Гетманцев.

Секретар комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Микола Бабенко зазначив, що комітет схвалив законопроєкт №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу. Тепер справа за сесійною залою.

Популярні новини зараз

Зірка "Кварталу 95" Олександр Пікалов розлучився з кумою Зеленського після 18 років шлюбу: залишив їм з сином будинок

Арабська ніч: Метеорологи зафіксували в Україні новий температурний рекорд цієї осені

Від 3 до 5 за примусову вакцинацію: Володимир Зеленський окреслив чітку позицію

Володимира Дантеса запідозрили в дивній любові, Дорофєєва ні до чого: "Просто кайф!"

Показати ще

«Ми працюємо над тим, щоб лібералізувати трудове законодавство і максимально усунути державу від регулювання трудових відносин. І в їхню основу покласти свободу укладення трудового договору. Особливо це стосується малих та середніх підприємств», - заявив голова комітету.

Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе подякував владі за істотний прогрес в економічних реформах. Зокрема – за створення Бюро економічної безпеки, на якому давно наполягав бізнес. Проте зазначив, що при цьому не розв'язане питання підслідності цього органу.

«Важливо, щоб якомога швидше це було вирішено, бо щойно Бюро запуститься, воно буде з обрізаними крилами. Має бути терміново прийнятий проєкт 3959-1 в цілому», – підкреслив Катамадзе. Також він наголосив, що у проєкті бюджету на 2022 рік на фінансування БЕБ закладено усього 621 млн грн. і досі не вирішені інфраструктурні та технічні питання його існування.

Виконавча директорка Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук наголосила на необхідності зменшення навантаження на фонд оплати праці. «Економіка знизилася на 4%, а рівень зарплат, відносно даних за вересень 2020 року, збільшився на 10%. Витрати на оплату праці зростають через інфляцію та через виїзд людей з України до інших держав, через що бізнес змушений підвищувати зарплати. Середнє податкове навантаження на цей час більше за 40%. Висока доля тіньових зарплат пов’язана із високими ставками податків на працю», - переконана Н.Бедричук.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов порушив питання тіньового ринку землі, частка якого складає за різними оцінками 30-40%. За його словами, бізнес сподівається на ухвалення законопроєкту №5600, в якому передбачені ефективні механізми боротьби з тіньовим сектором.

Також пан Михайло закликав народних депутатів реалізувати механізм податкової субсидії, коли кожен громадянин зможе частину свого ПДФО направляти на фінансування обраної ним партії чи громадської організації.

Ще одна проблема, що турбує бізнес – обсяги контрабанди, що не зменшуються, попри всі зусилля. За словами генерального директора Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софії Арасланової, підключення РНБО до боротьби з контрабандою мало тимчасовий ефект. Реальний позитивний ефект мало впровадження РРО для цього ризикового сектору у 2017 році – у рік впровадження РРО збори з ПДВ збільшились у 2.3 рази у порівнянні із попереднім роком (ПДВ - 3,3 млрд грн у 2016 році та 7,4 млрд грн у 2017 році). «Теоретично Криміналізація контрабанди може ще підвищити збори. Але бізнес має побоювання – а чи реально це буде проблемою схемників, а не просто перевізників або митних декларантів», - зазначила С.Арасланова.

Голова ради Асоціації Software Ukraine Юрій Сивицький переконаний, що найкраще, що держава може зробити для бізнесу, – якомога менше втручатися в його діяльність. «Дії органів влади дуже розмиті. Незрозумілі кордони функцій держави. Треба створити спільну групу представників бізнесу та влади, яка б чітко обмежувала функції держави – куди вона може втручатися, а де має зупинитися», – наголосив Сивицький.

Олексій Мовчан, Голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, зауважив, що Комітет робить все можливе, щоб приватизувати держпідприємства, які не є стратегічними. У цілому, напрям на зниження «розміру держави» – підтримується.

Станіслав Таршин, власник підприємства «Градолія», представник Асоціації «Укроліяпром» зауважив, що економічна політика має бути зосереджена в першу чергу на підтримці та захисту національного виробника. Це має бути комплекс заходів, який включає зниження регуляторного та податкового навантаження, забезпечення фінансових та інституційних умов для створення промислових екосистем, захисні мита на певну продукцію тощо.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, наголосив на критичній необхідності для бізнесу осучаснення радянського трудового законодавства – прийнятті законопроєктів №5371 та №5388 в цілому. В умовах сучасних економічних реалій вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам та потребам ринку.

Богдан Мосунов, представник коаліції МСБ Сумської області, партнер проєкту RECONOMY «Адвокація інтересів бізнесу: публічно-приватний діалог» підняв питання співвідношення адміністративного навантаження на малий та середній бізнес та ефективність для влади на прикладі проєкту наказу Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку». Пан Богдан наголосив, що у подібних ситуаціях прийняті регулювання можуть спрощувати діяльність влади, однак ускладнювати діяльність підприємцю.

Ганна Стрикун, представниця Національної платформи МСБ, підняла питання важливості виконання владою найбільш вагомих пріоритетів бізнесу: найменші показники виконання у пріоритетів від бізнесу, які знаходяться в першій трійці. Так, всього на 10 % просунулися такі важливі пріоритети, як прийняття податку на виведений капітал та зниження навантаження на фонд оплати праці.

Ярослав Железняк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив, що підтримує проєкти з топ-10 пріоритетів, зокрема і надважливий проєкт про зниження навантаження на фонд оплати праці, проєкт про лібералізацію сфери застосування РРО, запровадження податку на виведений капітал. «Докладемо всіх зусиль, щоб ці важливі проєкти були реалізовані» – наголосив пан Ярослав.

За підсумками Форуму учасники дійшли спільних позицій по більшості обговорених питань, домовились сформувати Резолюцію Форуму і надіслати її всім представникам влади.