Про це заявила керівниця KSE Institute Наталія Шаповал.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Нас цікавила металургія, електрика, виробництво добрив та цементу. Отже, загальні висновки у нас які? Для цих секторів буде приблизно 396 мільйонів євро втрачено щороку. Але це сам по собі механізм змінює ціноутворення. А для економіки загалом, для промисловості, яка гіпотетично матиме цей вплив, одна десята ВВП буде втрачатися щороку», - розповіла Шаповал.
Зважаючи на це, на її думку, необхідно виробити механізм зменшення цих втрат – адже Україна поставила перед собою дуже амбітні цілі щодо зменшення викидів, навіть більш амбітні, ніж ЄС.
«Є необхідність подумати над певними нюансами, орієнтирами, які можна визначити для українських підприємств, якісь конкретні фінансові інструменти. Забезпечити, щоб не було такого швидкого негативного впливу на нашу промисловість. Ми говоримо про ті об’єкти промислові, де працевлаштовано багато людей», - пояснив Шаповал.
Раніше в Європейській бізнес асоціації України наголосили, що Україна має застосувати досвід проведення екомодернізації в країнах ЄС і надати підприємствам державну підтримку на запровадження екотехнологій та запропонувати фінансові стимули.
У свою чергу, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що для екомодернізації вітчизняної промисловості необхідно задіяти додаткові фінансові інструменти, у тому числі міжнародні.
Натомість заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка заявив, що, вводячи СВАМ-механізм, ЄС поводиться доволі егоїстично, тож Україна має захищати свою позицію, щоб убезпечити власну промисловість та економіку від падіння.
