Тому терміни подачі звітності мають бути подовжені, а НААУ – пришвидшити свою роботу. Про це заявила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Закон про моніторинг та звітність варифікації вступив в дію з 2021 року. За цим законом, всі підприємства до 31 березня цього року повинні подати до Міндовкілля звіти про викиди парникових газів. Ці звіти мають бути затверджені варифікаторами, акредитованими Національним агентством з акредитації», - пояснила Циганок.
Під дію закону, за її словами, попадають більше тисячі установок. Проте НААУ, яке підпорядковується Міністерству економіки, акредитувало лише три юридичні особи, чого, звісно, не досить для виконання закону. І тепер, через бездіяльність агентства, українські підприємства потрапили під удар.
«Ми розуміємо, що чисто технічно підприємства будуть оштрафовані за невиконання діючого закону. Але ж підприємства в цьому контексті не винні - тому що десь відбувся збій в комунікації між відповідальними органами», - пояснює експерт.
Єдиним виходом із ситуації, що склалася, експерт вбачає у переносі термінів. Також необхідно провести розширене засідання, до якого залучити усі причетні органи влади (Міндовкілля, Комітет з питань зміни клімату, Мінекономіки, операторів установок) – з тим, щоб спільно розробити вихід із ситуації.
«Щоб не втратити перший звітний рік, ми пропонуємо просто зсунути терміни. І, скажімо, узаконити дату не 31 березня, а, скажімо, 31 липня. Ця дата обгрунтована, і ми вже зараз звертаємося до Міндовкілля, до НАУ, щоби ці терміни були передвинуті і підприємства не були покарані. Вони виходять без вини винними», - резюмувала президент ПАЕУ.
Нагадаємо, з 1 січня 2021 року почав діяти Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Система моніторингу впроваджується Міндовкілля за підтримки Світового банку, і призначена для отримання якісної інформації про викиди промислових підприємств.
