Доброволець просить нагородити Бориса Джонсона: "Один із найпослідовніших і найпринциповіших союзників українського народу"

Мене звати Сергій Бригадир, я доброволець, учасник активної фази Російсько-Української війни у 2014-15 роках і теперішньої її гострої фази, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Але сьогодні я дозволю собі звернутися до вищого керівництва держави не лише від свого імені, а й від імені всіх тих людей, які розуміють, яка важлива зараз для України підтримка міжнародної спільноти, зокрема – Великої Британії, уряд якої надає нам багато сучасної зброї, щоб ми могли стримати наступ окупаційних російських військ на нашу землю.

Один із найпослідовніших і найпринциповіших союзників українського народу в боротьбі за свободу – прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Він ще до початку активних бойових дій на території України виступав за те, аби надавати нашій державі всебічну підтримку, розуміючи, що навіть концентрація військ РФ біля кордонів України – це вже проблема. А після початку великої війни Джонсон та його соратники роблять усе можливе, аби надати Україні зброю для оборони, зокрема бронетехніку та ракетні комплекси. Саме тому звертаюся до керівництва держави із пропозицією нагородити Бориса Джонсона Орденом Ярослава Мудрого першого ступеню. Цей орден вручається за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Це формулювання – вкрай точний опис того, що пан Джонсон робить для України в ці складні часи.

Днями я дізнався з новин, що Бориса Джонсона можуть відправити у відставку через якусь вечірку під час Ковіду. Це дуже засмучує. Бо допомога людини, яка має такий авторитет у світі, неоціненна для України. Тим паче якщо це людина, яка виступає проти перемовин із Росією на невигідних для України умовах, і вірить, що Україна здатна здобути воєнну перемогу – а завдяки йому починає вірити та все інший світ.

Борис Джонсон активно займається питанням допомоги Україні поставками зброї, і не лише приватно з Великої Британії, а й із усієї Європи. І кожна одиниця озброєння для нашої армії наближає перемогу України й зберігає життя військових. Проте цей вклад – не єдине, чим британський прем'єр заслуговує на таку почесну винагороду. Адже якщо дивитися на його діяльність не локально, а в глобальній перспективі, розуміти, до чого вона призведе в майбутньому, то можна помітити, що Борис Джонсон був одним із перших значних світових політиків, який почав говорити про Російсько-Українську війну як про таку, що загрожує і світовій демократії, і життям мільйонів людей поза Україною, він сприяв утвердженню думки про нашу війну як про трагедію світового значення, а не локальний конфлікт, у якому сторони самі розберуться. Він сприяв поширенню наративу про Україну як про сучасну цивілізовану країну, що ставить свій суверенітет і майбутнє своїх громадян на чільне місце і готова протистояти збройній агресії; що українці зараз чинять подвиг, коли стають на шляху наступу новітньої орди на мирну Європу. А такий погляд на Україну, звісно ж, сприяє тому, що й інші держави доєднуються до підтримки України Великою Британією.

Зрештою, Джонсон був одним із тих політиків, які відвідали Україну попри те, що це було і лишається небезпечним, – аби висловити підтримку боротьбі українців за незалежність і поспілкуватися з Президентом Зеленським. Ніхто не заперечуватиме, що це свідчить про поступ у розвитку українсько-британських дипломатичних відносин. Тобто нагородження Бориса Джонсона Орденом Ярослава Мудрого буде ще й украй символічним з історичної перспективи: саме князь Ярослав Мудрий був відомий тим, що активно налагоджував дипломатичні відносини мій середньовічною українською державою Київською Руссю та європейськими державами – втім, і воювати з тогочасними загарбниками не забував.

Нагородження Бориса Джонсона орденом вій української держави буде правильним жестом. Звісно, це найменше, що Україна може зробити із вдячності британському прем'єру, адже нагорода – це не мішок золота і не будь-яка інша матеріальна цінність. Проте спілкування Джонсона з українським Президентом будується саме на тому, що вони обидва цінують таку нематеріальну категорію, як свобода, понад комфортне стояння осторонь війни чи прибутки з торгових відносин із Російською Федерацією, державою-терористом. Тож Джонсон, безумовно, зрозуміє усю важливість такого жесту з боку України. Шанувати союзників – обов'язок цивілізованих держав і їхніх політиків, особливо коли союзники піддаються нищівній критиці, яка не тримається ні на чому іншому, крім роботи агентів РФ у світі.

А якщо у когось зі світових політичних лідерів ще лишалися сумніви, чи не забуває Україна дякувати своїм друзям, орден для Бориса Джонсона буде хорошим приводом для світу ще активніше включатися в допомогу нам у нашій національно-визвольній боротьбі.