Де знайти кошти, коли ніхто не кредитує

Українці, мабуть, на генному рівні мають хист до підприємництва, тому постійно доводять, що не існує зовнішніх або внутрішніх чинників, які змусили б зневіритися у власній справі та силах.

Попри це, сьогодення вимагає від власників бізнесів адаптивної поведінки в режимі 24/7, коли варто не тільки покладатися на власні сили, а й заручатися підтримкою фінансових партнерів. І, незважаючи на те, що «у війну ніхто не кредитує», все ж є можливості кредитні кошти отримати.

Ринок у летаргічному сні

Протягом першого півріччя цього року 47 із 68 (майже 70%) платоспроможних банків отримали чистого прибутку 10 млрд грн. Порівнюючи загальний операційний прибуток до відрахувань у резерви станом на другий квартал 2021 року (23,5 млрд) з аналогічним періодом 2022-го (33,5 млрд), можемо побачити різницю в 10 млрд грн.

Рівень ліквідності банків, враховуючи турбулентні реалії, може певною мірою гарантувати стабільність функціонування банківської системи.

Популярні новини зараз
Повинні з'явитися без повістки: кого чекають у ТЦК з 1 квітня За прострочені комунальні платіжки можуть забрати половину пенсії: як ще покарають боржників Погода несе божевільну спеку: прогноз на найближчі дні Заплатите від 17 000 до 51 000 грн: українців попередили про штрафи з 1 квітня
Показати ще

Попри оптимістичні показники операційного прибутку, банківський сектор виявився збитковим майже на 4,5 млрд грн за підсумками півріччя.

Від’ємний результат визначив значний обсяг сформованих резервів під очікувані збитки через наслідки війни. Сформований резерв банків становив 57,9 млрд грн. З огляду на діючий кредитний портфель можна зробити невтішні прогнози щодо його погашення, і це стримує банки від його збільшення. Середня відсоткова ставка, за якою формувався кредитний портфель, становила 17–18%. Після підняття НБУ облікової ставки до 25% виявилося, що ставка фінансування має бути на рівні не нижче 27–30%. У банківському секторі поступово склалося стійке переконання: позичальник не зможе обслуговувати такі високі відсотки, а відтак, є ризик свідомого збільшення обсягу проблемних кредитів.

В ідеальному світі фінансовий сектор має виступати драйвером з перерозподілу коштів в економіці. Але за нинішніх умов хрестоматійні формули не працюють, і на ринку кредитування залишилися або кредитні лінії, відкриті до війни, або пільгове кредитування від держави.

Вам відмовляють у фінансуванні: що робити

З початку 2022 року як допомогу державній програмі додатково реалізовано кілька нових рішень. Варто окремо зазначити гранти для малого бізнесу, які хоч і є меншими за обсягами, але у разі якісної підготовки до подання заявки можуть слугувати міцним підґрунтям для майбутнього розгляду за державною програмою фінансування «5–7–9». Також через державні банки реалізовано програму фінансування експортерів за підтримки Експортно-кредитного агентства України, яка надає альтернативні інструменти доступу до фінансування.

Бізнесу потрібно усвідомити, що від прозорості поточної діяльності та економічної доцільності цільового використання залежить імовірність отримання кредитних коштів за державними програмами. Слід залучати кредитні кошти виключно на поліпшення діяльності з високим рівнем доданої вартості, а не для тримання на плаву.

Як підтримувати поточну діяльність бізнесу за касових розривів та які є альтернативи державним програмам

Хоча більшість банків, окрім державних, де-факто не фінансують бізнесу, частина фінансових інструментів завжди є в наявності. Найбезпечніший варіант для банку — це кредит під заставу депозиту. Сьогодні цей продукт є найменш логічним для бізнесу та найбільш оптимальним для банку. Тепер щодо реальних продуктів. Овердрафт — це безумовна альтернатива, яка має бути в постійному доступі в обслуговуючому банку. Розраховується овердрафт здебільшого за простою формулою від середньомісячних чистих надходжень на рахунки (від трьох до шести місяців). Може бути без забезпечення (максимальні ліміти коливаються від 10 до 150% від розрахункових оборотів). Тобто чудовий формат фінансування, зрозумілий для банку та майже зручний для бізнесу. Майже, адже банки зазвичай вимагають обнулити ліміт (тобто повністю його закрити) кожні 30 днів, що наразі важко реалізувати.

Цільові кредити від банків за програмами на придбання техніки, транспорту, для рішень в сфері енергоефективності тощо є зручними та вигідними, з погляду швидкості прийняття рішення та вартості. Порівняно з класичним фінансуванням на основні засоби або обіговий капітал цільові кредити є дієвим інструментом у тому разі, якщо бізнесу необхідно придбати ці основні засоби.

Слід враховувати таке: для юридичної особи як клієнта фінансування, що надається банківським сектором, супроводжується додатковими витратами.

По-перше, це про згаяний час на отримання відповіді щодо можливості фінансування, і до цього треба бути готовим. Зазвичай необхідно від кількох днів у разі автоматизації процесів або коли ви є клієнтом цього банку та від 20–30 днів, якщо ваш запит є дещо «нестандартним» для банку.

По-друге, варто очікувати додаткових зобов’язань у вигляді переведення оборотів, зарплатних проєктів, валютних контрактів (у разі зовнішньоекономічної діяльності) та різноманітних додаткових комісійних витрат, які банк висуватиме як умову отримання фінансування (чим підвищуватиме для клієнта витрати та маскуватиме їх за вартістю обслуговування).

Альтернативою банківському фінансуванню виступають небанківські фінансові установи, які, на жаль, асоціюються лише з компаніями, що надають позики фізичним особам. Насправді на ринку є фінансові компанії, які працюють лише з малим і середнім бізнесом і концептуально відрізняються від банків за підходами до фінансування.

Головними відмінностями є, звісно, швидкість прийняття рішення та зручність отримання коштів. Фінансові компанії, на відміну від банків, не займаються розрахунково-касовим обслуговуванням юридичних осіб (тобто клієнту не потрібно марнувати час на відкриття рахунків), тому не існує додаткових вимог щодо обслуговування юридичної особи на кшталт банківського. Це дає можливість виступати лише фінансовим партнером у частині надання позики на будь-який банківський рахунок клієнта. Під «швидкістю прийняття рішення» мається на увазі строк від одного до трьох днів після подання необхідних документів і до отримання коштів на рахунок компанії.

Ще однією відмінністю, що пришвидшує отримання фінансування, є лояльність до забезпечення або його повна відсутність у вигляді активів. Зазвичай достатньо поруки власника бізнесу, що значно спрощує процедуру отримання коштів.

Вартість такого фінансування вища порівняно з банківською, і тут варто зрозуміти, чому: банківський сектор оперує коштами, які дешево залучені через депозити або які безкоштовно знаходяться на рахунках клієнтів (також шляхом залучення у Національного банку). Фінансові компанії працюють лише на акціонерних (власних) коштах і коштах, які отримують із виплачених відсотків за позиками.

Це, безумовно, не сприяє додатковій лояльності з боку клієнта до фінансових компаній, але мотивує такі компанії бути набагато ефективнішими в пропозиції фінансових інструментів: швидко приймати рішення, надавати фінансування без застави, забезпечувати весь процес отримання кредиту в режимі онлайн, створювати індивідуальні рішення для конкретних бізнес-питань (незалежно від того, чи це фінансування обігових коштів, чи факторинг виконання тендерних угод, чи реалізація нового проєкту).

Підсумовуючи тему щодо можливості фінансування малого та середнього бізнесу, необхідно чітко розрізняти суть потреби у позиці. Бізнес — це складний організм, що має свої унікальні особливості та потреби, згідно з якими слід визначатися з фінансуванням. За необхідності швидких рішень на короткострокові проєкти фінансові компанії варто розглядати як найкращого партнера. Якщо ж постає питання довгострокового фінансування або придбання основних засобів, що прямо не впливають на ефективність бізнесу, то найкращі умови надаватимуться за державними програмами в державних банках.

Навіть у воєнний час фінансовий сектор продовжує працювати над адаптацією умов фінансування за рахунок державних програм чи за власні ресурси. Мета полягає в тому, аби бути єдиною екосистемою для малого та середнього бізнесу як головного бюджетоутворюючого суб’єкта.