Спалювання сухої трави може мати серйозну шкідливу дію на довкілля, людей та тварин. Тому, варто уважно ставитися до цієї проблеми та замість спалювання трави шукати більш безпечні способи її утилізації.

Один з найбільших негативних ефектів спалювання сухої трави - це забруднення повітря. Під час спалювання випускається велика кількість шкідливих речовин, таких як карбоновий оксид, діоксид азоту, сульфурний діоксид, важкі метали та інші. Ці речовини можуть викликати захворювання дихальних шляхів, погіршення астматичних симптомів, а також інші захворювання.

Крім того, спалювання сухої трави може викликати пожежі. Необережне поводження з вогнем може призвести до серйозних наслідків, включаючи знищення лісів, врожаїв та інші матеріальні збитки.

Окрім того, спалювання сухої трави може мати шкідливий вплив на тваринний світ. Великі пожежі можуть знищити природне середовище тварин, а також призвести до втрати їх житла та їжі.

Є багато більш безпечних способів утилізації сухої трави. Наприклад, її можна використовувати для компостування, що допоможе зменшити відходи та відновити ґрунт. Також її можна використовувати для виробництва біопалива, що є екологічно чистим джерелом енергії.

Популярні новини зараз
"Бісять ТЦК": військовий пояснив, чому воєнкоми перегинають палицю у мобілізації Пенсіонерам дали лише 10 днів: кого оштрафують та залишать без виплат Перевірки ТЦК на вулиці: чи законна вимога показати телефон В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися
Показати ще

Відповідно до вимог статті 77-1 КУпАП, за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, громадянам загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3060 до 6120 грн, посадовим особам – від 15300 до 21420 грн ; за ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, громадянам - від 6120 до 12240 грн, посадовим особам – від 21420 до 30600 грн.

Нагадаємо, що 23 березня 2023 року, Держекоінспекція взяла участь в засіданні робочої групи Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності в обговоренні питань підготовки законопроєкту до другого читання про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного стану.

Даним законопроєктом, передбачається посилення кримінальної відповідальності за знищення, або пошкодження лісу, зелених насаджень, стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило істотну шкоду довкіллю - штрафом до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням/позбавленням волі до п’яти років.

Зокрема, посилення заходів з пожежної безпеки є актуальним завданням на сьогодні, зважаючи на зростання кількості лісових пожеж та загрозу екологічної безпеки в цілому. Державна екологічна інспекція України зобов'язується робити все можливе для запобігання пожеж та збереження нашого середовища для майбутніх поколінь.