За даними Мінкультури, після початку російського повномасштабного вторгнення в Україні знищено чи пошкоджено 863 історичних і культурних пам'ятки. Хто та як відновлюватиме цю спадщину після війни, зважаючи на важливіші виклики, пов'язані із відновленням мирного життя українців?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це написав "Фокус".
Голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини Олександр Никоряк наголошує, що збереження пам'яток є питанням національної безпеки. "Ворог зруйнував безліч об'єктів культурної спадщини по всій Україні, адже намагається знищити наш культурний код", — підкреслив він.
Розуміння цього факту спонукало держслужбовців, фахівців, бізнесменів і громадських активістів провести нещодавно Міжнародний форум "Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни", в якому брали участь спеціалісти з України, Польщі та Хорватії. Останні країни мали схожий з нашим біль, зокрема під час Другої світової війни були знищені історичні центри багатьох польських міст, а під час війни на Балканах у 1990-х жахливих руйнувань зазнала перлина хорватської спадщини — місто Дубровник. Тому сьогодні їхній досвід відновлення пам'яток дуже важливий для України.
Скільки коштів знадобиться на відновлення зруйнованих російськими військами українських пам’яток – досі незрозуміло, адже війна триває. Приблизно визначити суму можна на прикладі збору коштів на реновацію лише 20 об'єктів, які потребували понад 2 млрд грн. Це надмірне навантаження для повоєнної держави, коли на її балансі офіційно перебуває 152 тис. пам'яток культурно-історичної спадщини.
Водночас бізнес не завжди розуміє навіщо вкладати в старі об'єкти, адже звести нові вигідніше. Тим паче, що інвестиції у відновлення об'єктів культурної спадщини повертаються повільно (якщо, звісно, повертаються взагалі). Однак є й інша думка.
"Культурно-історична спадщина може бути прибутковою. Менш ніж за 10 років можна окупити інвестиції в повністю зруйнований об'єкт шляхом зміни його первинної функції", — підкреслила Ганна Гаврилів, директорка ТОВ "Палац Розділ", засновниця ініціативи "Спадщина.UA", яка займається відродженням культурних пам'яток з 2016 року.
Схожої думки дотримуються в інвестиційній компанії DOVGIY FAMILY OFFICE. Вона має кілька успішних кейсів ревіталізації старих будівель кінця 19 – початку 20 століття. Насамперед йдеться про відновлення будинку Новікова на столичному Подолі. Двоповерхова будівля, створена архітектором Миколою Казанським у 1893 році, в наш час була занедбана та поступово руйнувалася. Компанії вдалося відновити дім майже повністю. У 2018 році ця споруда стала інноваційним бізнес-простором і повернулася до активного київського життя.
У компанії вважають, що до питання збереження спадщини варто підходити комплексно і вже сьогодні створювати "додану вартість" об'єктів. Йдеться про формування розуміння важливості старих будівель, естетичного захоплення ними. Для цього було створено цикл радіопрограм і подкастів "Маленькі історії великого Києва". Перший сезон проєкту розповідає про те, як успішні бізнесмени, митці й архітектори 19 і початку 20 століття створювали Київ, через які складнощі проходили і як перемагали тогочасну імперську владу заради міста.
"Мета нашого проєкту — формування усвідомленої любові містян і бізнесменів до Києва. Це наш шлях до виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва. Ми переконані, що любов є головним драйвером у цій справі. Ми хочемо закохувати слухачів в Київ і таким чином формувати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь", — пояснила керівна партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE Оксана Гуляєва.
В. о. міністра культури Ростислав Карандєєв заявив на Форумі, що ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для історико-культурних пам’яток. За його словами, держава очікує близько 250 млн грн від ліцензій на гральний бізнес у 2024 році, які будуть спрямовані на першочергові роботи для захисту спадщини.
Також на Форумі оголосили про розробку Стратегії відновлення культурної спадщини. Документ стане базою й обґрунтуванням для подання грантових запитів на отримання донорських коштів, якими можуть стати репарації, приватні кошти, пожертви спонсорів і меценатів, допомога, надана Україні в межах міжнародної підтримки.
