Цивільним кодексом України (ст. 617) передбачено підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок настання непереборної сили.

Однак, варто зазначити, що при доведенні факту настання форс-мажорних обставин з боку позичальника закон гарантує лише незастосування з боку кредитора штрафних санкцій.

Помилковим є твердження про звільнення від виконання основного зобов'язання за договором як на період дії форс-мажорних обставин, так і після його закінчення.

Важливо врахувати визначення умов договору переліку обставин, які вважатимуться форс-мажорними та яким чином сторонам необхідно такі обставини підтвердити. Таким чином, кредитор має право вимагати від позичальника належного виконання взятих він зобов'язань як у судовому, і позасудовому порядку.

Подібні до змісту положення про звільнення від застосування штрафних санкцій також закріплені у Законі України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії військового стану».

Популярні новини зараз
Мобілізацію в Україні посилять: ТЦК змусять працювати ефективніше Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Показати ще

Цим законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Зокрема, у період дії в Україні військового, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, згідно з яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.