Цивільним кодексом України (ст. 617) передбачено підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок настання непереборної сили.

Однак, варто зазначити, що при доведенні факту настання форс-мажорних обставин з боку позичальника закон гарантує лише незастосування з боку кредитора штрафних санкцій.

Помилковим є твердження про звільнення від виконання основного зобов'язання за договором як на період дії форс-мажорних обставин, так і після його закінчення.

Важливо врахувати визначення умов договору переліку обставин, які вважатимуться форс-мажорними та яким чином сторонам необхідно такі обставини підтвердити. Таким чином, кредитор має право вимагати від позичальника належного виконання взятих він зобов'язань як у судовому, і позасудовому порядку.

Подібні до змісту положення про звільнення від застосування штрафних санкцій також закріплені у Законі України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії військового стану».

Популярні новини зараз
Що робити, якщо генератор сусідів заважає своїм шумом Підвищення тарифів на світло: коли та на скільки подорожчає Пенсії зростуть? Ось які доплати отримають українці 60+ вже з січня 2026 ПФУ висунув вимоги до пенсіонерів: за ігнорування зупинять виплати
Показати ще

Цим законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Зокрема, у період дії в Україні військового, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, згідно з яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.