Комплаєнс-контроль як формат перевірки на відповідність та дотримання правил поступово займає значне місце у структурі корпоративного управління українського бізнесу різного масштабу, не лише великих міжнародних компаній та банків.

У комплайєнсі починають бачити не лише модне іноземне слово, а й ефективний інструмент мінімізації ризиків, тому варто розглянути це докладно. Насамперед слід навести такі аксіоматичні твердження:

  1. Мета будь-якого бізнесу – отримання прибутку.

  2. Ризик – невід'ємна частина бізнесу.

  3. Запобігти ризикам дешевше, ніж ліквідувати наслідки.

Комплайєнс сприяє як кращої реалізації першого і третього пунктів із зазначеного, так і мінімізації другого. І якщо перше твердження не викликає сумніву, інші слід деталізувати. Вони будуть планомірно розкриті в наступних повідомленнях, а поки що слід з'ясувати, у чому принципова відмінність комплаєнсу від інших різновидів контролю?

Популярні новини зараз
Українці тікають з ЄС: експерти пояснили причини Україну накриє дощами: погода на вихідних залишить вдома У травні українці отримають третю платіжку за газ Мешканцям 10 областей виплатять нову допомогу
Показати ще

Саме комплайєнс спрямований на виявлення та подолання ризиків недотримання компанією вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій. Проте діяльність комплаєнсу-підрозділу не дублює функціонал інших ланок, а доповнює його.

  • Управління ризиками попереджає про ризики.
  • Внутрішній аудит наголошує на фактах.
  • Комплаєнс-підрозділ захищає від ризиків.

Мета побудови системи комплаєнсу полягає у створенні механізмів виявлення та аналізу ризиків, оцінки та управління такими ризиками та забезпечення захисту від них.

Отже, комплаєнс-підрозділ виконує наступний типовий спектр завдань:

  • виявляє у діяльності компанії ризики, здатні призвести до втрат;
  • з'ясовує причини, що сприяли виникненню ризиків, наприклад, невиконання працівниками вимог нормативно-правових актів, вказівок чи рекомендацій контролюючих органів;
  • виявляє корупційні складові у діяльності працівників компанії;
  • встановлює факти конфлікту інтересів у структурних підрозділах підприємства міста і розробляє заходи, створені задля їх усунення;
  • бере участь у розробці внутрішніх документів компанії щодо відповідності їх вимог нормам законодавства;
  • відповідає за взаємодію з органами контролю (супроводжує перевірки, готує документи на запити, розробляє заходи щодо усунення порушень, дає роз'яснення щодо запитів тощо);
  • аналізує клієнтську базу за критеріями її чесноти, інакше – перевіряє наявність санкційної складової;
  • працює зі скаргами клієнтів;
  • виконує інші моніторингові, налагоджувальні функції, оскільки наданий перелік аж ніяк не вичерпний.