Артур Стаценко: Міжнародне право має бути інструментом для розвитку суспільства та захисту прав людини

22 січня в Києві Європейський Союз, Данія та Литва підписали Ukraine2EU — Програму підтримки інтеграції України до ЄС, а вже у квітні планується відкриття першого кластеру переговорів щодо вступу цієї країни до Євросоюзу. Для цього в її правову систему мають бути впроваджені тисячі європейських стандартів. У цьому контексті справді безцінними є напрацювання таких фахівців, як український юрист-міжнародник Артур Стаценко. Задля адаптації українського законодавства до стандартів ЄС він багато років займався порівняльним аналізом правових систем, акцентуючи увагу на застосуванні директив Європейського Союзу. Ці дослідження стали основою його публікацій, зокрема праць про трудове законодавство України в контексті євроінтеграції, а також про кримінальну відповідальність юридичних осіб.

— Я виріс у родині юристів, і це відіграло величезну роль у виборі професії. З раннього дитинства я бачив, наскільки важлива ця робота, як вона допомагає захищати права та інтереси людей і як глибоко пов’язана з життям суспільства, — розповідає Артур Стаценко. — Втім, не лише родинне оточення вплинуло на мій вибір. Юридична професія дозволяє не просто вивчати теорію, а й знаходити практичні рішення для реальних проблем. Для мене важливо, щоб наука не залишалася абстракцією. Дослідження мають бути корисними людям, допомагати вирішувати конкретні проблеми й приносити реальні зміни, — підкреслює Артур Стаценко.

Саме тому Артур Стаценко вважає, що сучасне міжнародне право також потребує суттєвих змін, аби ефективно реагувати на виклики, пов’язані з війною в Україні, а також іншими глобальними кризами. Він зазначає, що чинні міжнародні механізми часто виявляються неспроможними запобігти конфліктам або забезпечити справедливе й своєчасне покарання за їхні наслідки. Зокрема, питання притягнення до відповідальності за воєнні злочини, захисту суверенітету держав і дотримання міжнародних домовленостей потребують перегляду та посилення. На думку Стаценка, необхідна модернізація системи міжнародного права з акцентом на превентивні заходи, розвиток обов’язкових інструментів для виконання рішень міжнародних судів і посилення ролі міжнародних організацій у захисті миру та безпеки.

Слід зазначити, що свої знання та досвід Стаценко здобував не лише в академічних колах, а й на практиці — беручи участь у розробці реформ, а також через «живу» роботу з людьми. Наприклад, у 2017 році він обіймав посаду начальника управління з обслуговування харківського модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей — там його завданням було навести порядок в управлінні та організувати ефективну підтримку для людей, які опинилися у складній життєвій ситуації.

Його робота на цій посаді, організована в межах КП «Харківспецбуд» Харківської міської ради, дозволила досягти вагомих результатів: було створено комплексну інфраструктуру для комфортного проживання понад 450 переселенців, налагоджено процеси оплати комунальних послуг, а також встановлено стале співробітництво з благодійними та державними організаціями, що підвищило якість наданих послуг. При цьому його зусилля із захисту прав переселенців сприяли зміцненню не лише репутації КП «Харківспецбуд», а й усієї Харківської міської ради як структури, здатної ефективно реагувати на гуманітарні кризи.

Особливу увагу Артур Стаценко приділяв наданню юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) під час своєї роботи в модульному містечку у Харкові. Він консультував мешканців із питань відновлення втрачених документів, отримання соціальних виплат, захисту їхніх трудових прав та врегулювання спорів із роботодавцями або орендодавцями. Завдяки його зусиллям вдалося розробити систему правового супроводу, яка допомагала мешканцям містечка адаптуватися до нових умов життя й вирішувати правові питання з мінімальними витратами часу та ресурсів. Артур також організував співпрацю з адвокатами та правозахисниками, що дозволило мешканцям отримувати кваліфіковану юридичну підтримку навіть у складних випадках.

Втім, діяльність Артура не обмежується виключно мирною правозахисною роботою. У критичні моменти він застосовував свої знання та організаторські здібності в реальних умовах гуманітарної кризи.

У лютому 2022 року, з початком бойових дій у Харкові, Артур Стаценко надавав допомогу в евакуації мирного населення з найбільш небезпечних районів і забезпечував гуманітарну підтримку тим, хто залишався в місті. Сьогодні він продовжує свою професійну діяльність, спрямовану на захист прав людини та розвиток міжнародного права.

— Як науковець-правознавець я вже маю значний академічний багаж, який може стати в пригоді для проведення порівняльних досліджень правових систем США, України та Європейського Союзу — і це буде корисно для всіх зазначених держав, — переконаний Стаценко. — Право — це інструмент, який дозволяє не лише встановлювати справедливість, а й будувати основу для майбутнього, у якому люди захищені й упевнені в завтрашньому дні.

Авторські методичні розробки Артура Стаценка, присвячені захисту прав людини, праву ЄС та міжнародному праву, використовуються в навчальних закладах для підготовки висококваліфікованих фахівців. Також він є автором рекомендацій щодо написання дипломних робіт для бакалаврів. Ці матеріали допомагають майбутнім юристам вирішувати актуальні професійні завдання та зміцнюють професійну спільноту.

Окрім наукової та викладацької діяльності, Артур Стаценко також брав участь у соціальних ініціативах, пов’язаних з освітніми проєктами для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Крім викладання, Артур активно долучався до організації круглих столів, наукових конференцій і освітніх ініціатив, спрямованих на підтримку молодих юристів.

Його викладацька й наукова діяльність допомогла багатьом студентам успішно пройти відбір у міжнародні організації, що стало яскравим підтвердженням високого рівня їх підготовки. Зростання попиту на фахівців, які здобули освіту під його керівництвом, позитивно вплинуло на репутацію цих вишів, сприяючи збільшенню кількості студентів, охочих навчатися на відповідних факультетах. Окрім того, університетам вдалося налагодити співпрацю з міжнародними структурами, що відкрило нові можливості для стажувань і практики.

Досвід Артура Стаценка наочно демонструє, що правознавство — це не лише вивчення законів, а й реальний інструмент для покращення життя людей. Його зусилля, спрямовані на допомогу переселенцям, реформування законодавства та розвиток благодійних ініціатив, вже дали відчутні результати.

Артур продовжує будувати мости між правовими системами різних країн, доводячи, що сила права здатна змінювати не лише долі людей, а й хід історії. У його планах — зміцнення міжнародних правових механізмів, розвиток соціального захисту та активне просування прав людини. Об’єднуючи найкращі правові практики різних держав, Артур прагне побудови справедливого суспільства, де закон є надійним інструментом захисту та запобігання глобальним кризам.