Як нагадує Томенко, Російська імперія довго намагалася використати запорожців у власних цілях. Напередодні чергової війни з Туреччиною Катерина II писала Кошовому отаману Петрові Калнишевському, запевняючи в своїй «височайшій милості» до Війська Запорізького. Потьомкін навіть записався до козаків і отримав козацьке ім’я — Грицько Нечоса.

Запорожці, щиро довірившись, героїчно воювали на Дніпрі та Дунаї, завойовували Крим для імперії та здобували перемоги. Але замість обіцяної вдячності Росія готувала знищення.

Як Москва готувала зраду

Щойно у 1774 році завершилась війна з Туреччиною, імперія більше не потребувала допомоги запорожців. Уже через рік Катерина II вирішила ліквідувати Січ. Щоб зламати козацький спротив, до кордонів Запоріжжя стягнули понад 90 тисяч солдатів.

«Як діяти? Думки розділилися: більшість хотіла боронити Січ, меншість — домовлятися. Архімандрит Володимир закликав уникнути братовбивства. Калнишевський, з хлібом і сіллю, зустрів московське військо, яке ще вчора клялося у дружбі», — розповідає Микола Томенко.

Зруйнували святиню і стерли пам’ять

Після цього росіяни повністю зруйнували Січ. Вони пограбували церкви, забрали святині, архіви, цінності. Самого Калнишевського закували в кайдани та відправили до Москви.

Популярні новини зараз
Торкнеться мешканців 9 областей: пенсіонери отримають пристойні доплати до пенсій ПриватБанк звернувся до клієнтів: важлива інформація для всіх власників банківських карток В Україні зростуть пенсії та зарплати: коли та наскільки ТЦК будуть безсилі: юрист пояснив, кого не мають право затримувати на блокпостах
Показати ще

14 серпня 1775 року Катерина II видала Маніфест «Об истреблении Запорожской Сечи», яким навіть сама назва «запорізькі козаки» заборонялася до вжитку.

Петро Калнишевський провів у холодному льоху Соловецького монастиря 25 років. Помер на Соловках у віці близько 113 років.

Історія, що повторюється

«Ця історія співпраці й домовленостей з московською ордою завжди закінчується однаково — зрадою і знищенням, — наголошує Микола Томенко. — Це доведено не лише подіями 1775 року, а й Іловайською трагедією 2014 року. Тому ми маємо вчити свою історію і не наступати на ті самі граблі».

Символ відродження: Запорізька Січ на Хортиці

Втім, є й світла сторінка цієї історії. Микола Томенко наголосив, що має честь бути одним з ініціаторів відродження історико-культурного комплексу «Запорізька Січ» на Хортиці.

«Нині це місце, де кожен українець може відчути дух козацтва, побачити нашу історію та героїчну спадщину. Це нагадування про те, хто ми є, і чому маємо боротися за свою свободу», — підсумував Томенко.

Історія руйнування Запорізької Січі — ще одне нагадування, чим завжди закінчуються “дружні” обійми Москви. Пам'ятаймо це — сьогодні як ніколи.