Задля того, щоб зганьбити ім'я непублічної української невістки Ільхама Алієва, в хід пішли маніпуляції навколо її фото 10-річної давнини, що лежать у відкритому доступі в соцмережах.

Експерти вважають: без російського сліду тут не обійшлося.

Про це пише у своєму матеріалі 5 канал.

Журналістка Катерина Соляр перерахувала факти, достовірно відомі про Олену Алієву: дівчина закінчила Міжнародний гуманітарний інститут в Одесі, отримала червоний диплом лінгвіста, володіє французькою та англійською мовами. Все це легко перевірити у відкритому реєстрі документів про освіту. Заміжжя за Гейдаром Алієвим та двоє дітей – теж загальновідомий факт.

Все, що далі, – територія спекуляцій, фабрикацій та відвертої брехні. Азербайджанські опозиціонери (хоча не дуже зрозуміло, чому взагалі політичну опозицію цікавить невістка президента країни) користуються дефіцитом інформації та намагаються заповнити його брудом. Цитувати дискредитуючі меседжі Катерина Соляр не стала, але позначила основні техніки, які використовують маніпулятори: вибрати об’єкт, про який мало інформації, змінити її образ до невпізнання, перекрутити факти, приправити вигадками про чужі ліжка та вкинути це максимально швидко та масштабно.

Популярні новини зараз
Готуйте близько 2000 грн: "Нафтогаз" пояснив, що має встановити кожен споживач Не треба порівнювати: у ТЦК зробили заяву про мобілізацію в Україні Українці отримали оновлені рахунки за газ: чому суми у платіжках збільшилися Доведеться платити навіть на пенсії: на що слід звернути увагу власникам землі
Показати ще

Відома українська телеведуча Тетяна Гончарова теж звернула увагу на інформатаку проти Олени Алієвої, зауваживши, що атака проти однієї українки сьогодні - це атака проти всієї країни. Тетяна помітила, що такі вкиди відбуваються на тлі дружби України та Азербайджану, що зміцнюється, що несе явно проросійський слід.

Слід країни-агресора активно обговорюється в азербайджанських ЗМІ та українських Telegram-каналах. Люди, які говорять російською мовою, продають «журналістам» фото з ВКонтакті і самі «журналісти» зізнаються у цьому публічно.

Ситуація з Альоною Алієвою – наочний приклад того, як важливо відрізняти інформацію, на перевірку якої варто витрачати час, від інформації, яка не заслуговує навіть на скептичний кивок головою.