Проте справжня історія 8 березня зовсім не в цьому. Депутатка Київради Людмила Ковалевська закликає відкласти вбік шаблони та згадати, за що насправді боролися жінки попередніх поколінь і чому цей день — про гідність, а не про подарунки.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДень, виборений сміливістю, а не подарований долею
Людмила Ковалевська наголошує: права, які ми сьогодні вважаємо чимось само собою зрозумілим — можливість навчатися, будувати кар’єру, мати право голосу чи власну думку — не з’явилися нізвідки. Це результат десятиліть відчайдушної боротьби жінок, які ризикували всім, щоб змінити систему, де жінка довгий час була лише тінню чоловіка.
«8 березня — це не про квіти, красу і весну. Це про свободу, боротьбу і гідність. Те, що сьогодні здається природним, не було подароване. Це було виборене — жінками, які відмовлялися мовчати, вимагали права вчитися, працювати, обирати своє життя і платили за це репутацією, свободою, а інколи й життям», — підкреслює депутатка.
Формальна рівність — це ще не все
Україна сьогодні пройшла довгий шлях до рівності, і наші жінки мають значно ширші можливості, ніж у багатьох інших країнах. Але, на думку Людмили Ковалевської, розслаблятися зарано. Між тим, що написано в законах, і тим, що відбувається в реальному житті, досі є прірва.
«В Україні жінки сьогодні мають майже рівні можливості з чоловіками. Саме так — майже. Бо формальна рівність ще не означає фактичної. Досі надто часто головною межею стають не закони, а виховання, нав’язані ролі й внутрішні обмеження», — додає вона.
Відповідальність перед майбутнім
Депутатка закликає не сприймати сьогоднішній день як привід для формальностей. Це насамперед день пам’яті про тих, хто торував цей шлях до рівності, та день усвідомлення відповідальності за майбутнє. Адже поки в багатьох куточках світу мільйони жінок досі живуть у повній безправності, боротьба за гідність залишається актуальною.
«8 березня — це не день формальних привітань. Це день пам’яті про жіночу боротьбу. І день відповідальності — не зупинятися», — підсумовує Людмила Ковалевська.