Політик Микола Томенко прямо під час поїздки у 17-му тролейбусі склав список претензій до столичної влади. Чому «маршрутна мафія» диктує свої умови, куди зникають мільйони в метро? Поки місто рахує кожну копійку пасажирів, громадськість вимагає чесних відповідей. Розбираємося, чому ідея підняти ціну за проїзд зараз виглядає як спроба залатати бюджетні дірки за рахунок звичайних людей.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАудит чи гра в хованки?
Микола Томенко переконаний: перш ніж просити у людей більше грошей, влада має показати, куди пішли попередні. За його словами, наука управління та здоровий глузд підказують, що будь-якому підвищенню має передувати повний і прозорий аудит.
«Чи проводився він і який результат?» — запитує Томенко, натякаючи на те, що реальний стан справ у транспортній сфері Києва залишається таємницею за сімома замками.
Особливе обурення викликають корупційні шлейфи навколо підземки. Кияни досі чекають на крапку у справах про розкрадання бюджету, зокрема щодо ексначальника метро Брагінського. Без реальних вироків у таких справах будь-які розмови про «нестачу коштів» у транспортників виглядають як знущання.
«Маршрутна мафія» та мільйони готівки
Ще одна болюча мозоль столиці — приватні маршрутки. Поки комунальний транспорт намагається бути «цифровим», у приватних бусах продовжують обертатися сотні мільйонів неконтрольованої готівки. Експерти вже десять років благають встановити там валідатори, але віз і нині там.
«"Маршрутна мафія" вже підняла оплату з 15 до 20 гривень без жодних розмов і обговорень. Як справи з цим у нашій столиці?» — цікавиться політик.
Відсутність єдиного квитка для всіх видів транспорту дозволяє перевізникам просто знімати «вершки», залишаючи місто збитковим.
Армія чиновників проти одного пасажира
У той час як місто просить пасажирів «затягнути паски», штат київської мерії тільки роздувається. Томенко звертає увагу на кричущі витрати: від утримання цілої армії заступників мера до фінансування сотень помічників депутатів Київради.
«Ви не пробували оптимізувати видатки на армію чиновників у КМДА, РДА та комунальних підприємствах?» — риторично запитує автор допису.
Замість того, щоб скорочувати видатки на рекламу влади у ЗМІ (а це понад 240 мільйонів гривень) або на так звані «депутатські фонди» для гречкосійства (астрономічні 2 мільярди!), влада знову дивиться у гаманець до пенсіонера чи студента.
Замість контролерів — цивілізований досвід
Наостанок Томенко додав цікаве спостереження зі своєї поїздки тролейбусом: у Києві просто аномальна кількість контролерів. У світі вже давно відмовилися від такої практики — там пасажири заходять через передні двері, а водій сам контролює оплату. Це і дешевше, і ефективніше.
Політик підсумував: як тільки кияни почують чесні відповіді на запитання про корупцію, штати чиновників та прозорість бюджету, тоді й розмова про нові тарифи стане «адекватною і зрозумілою». А поки що — це лише спроба перекласти відповідальність за безлад на плечі городян.
