Ініціативи до Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору за шістьма напрямками, напрацьовані різними експертними групами, представили цільовій аудиторії.

Кабінет Міністрів України разом з представниками експертного середовища та громадянського суспільства продовжує роботу над Національною стратегією зі створення безбар'єрного простору в Україні. Протягом двох тижнів експерти напрацювали сотні пропозицій до Нацстратегії за шістьма напрямками. Черговим етапом стало їх обговорення з представниками цільових груп та збір додаткових рекомендацій від них. Головна мета – отримати зворотний зв'язок від людей, яким покликана допомогти Стратегія.

Як зазначила засновниця об’єднання “Київ дружній до батьків та малюків” Ольга Мерцало, майже вперше думка маломобільних груп, зокрема, батьків маленьких дітей враховується при формуванні такого засадничого документа як Нацстратегія безбар'єрності.

"Це як ковток свіжого повітря, коли у процесі створення Стратегії безбар’єрності нас запросили розказати про виклики, проблеми, та нашу візію їх вирішення. Група маломобільних є значно більшою, ніж лише люди з інвалідністю. Ця група, за статистикою, складає від 40% до 60% жителів України. Тобто з бар’єрністю стикаються всі. У нас дуже багато активних батьків, яким є що сказати,” – сказала Ольга Мерцало.

Активно долучилися до обговорення і представники молодіжних організацій. Від них надійшла найбільша кількість пропозицій.

Популярні новини зараз

Гордон розповів, чи відпустить сина на війну

У Харкові помер відомий бізнесмен і друг Кернеса

Студія "Квартал 95" оголосила про завершення свого проекту: сьогодні ввечері

Тіна Кароль осоромилася просто на сцені: сукня злетіла з пишних грудей

Показати ще

“Традиційно зачепили сфери digital, зайнятості, громадянської участі, ставлень, інфраструктури, освіти, послуг. Одразу конструктив, адже молодь говорить від свого імені, попередньо провівши консультації в своїх спільнотах,” – зазначила експертка ГО “Безбар’єрність” Уляна Токарева.

Схвально оцінили розробку Стратегії учасники цільової фокус-групи - люди літнього віку. Вони беззаперечно підтримали одну з пропозицій експертів з розбудови освітньої безбар’єрності – розвиток мережі Університетів третього віку в Україні. Але починати треба з руйнування бар’єрів у свідомості людей щодо похилого віку, зауважили учасники дискусії.

“Головний бар’єр – ментальний. Необхідно змінювати ставлення до людей старшого віку як до утриманців. Необхідно говорити про цінність літніх людей, які мають важливий досвід та знання. Отже, маємо проводити велику роботу комунікаційного та культурного характеру,” – наголосила представниця БФ”Let's help!” Ольга Бондаренко.

Пропозиції, що були озвучені під час обговорення з цільовими групами, увійшли до пакета ініціатив, який опрацьовує аналітична група проєкту. Адже саме зворотний зв'язок допоможе зробити Національну стратегію гнучким, дієвим та ефективним інструментом у побудові безбар’єрного простору в Україні, переконані усі дотичні до розробки сторони.

Планується, що проект Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні представлять на засіданні міжвідомчої робочої групи Кабінету Міністрів на початку березня. Потім його винесуть на широке громадське обговорення.

Довідково:

Національна стратегія створення безбар’єрного простору в Україні розробляється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України. Вона включатиме заходи для усунення перепон у різних сферах життя, посилення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх українців. Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному. Також стратегія буде містити чіткі індикатори щодо ефективності впровадження її ініціатив.

Координує роботу над Стратегією міжвідомча робоча група Кабінету Міністрів України під головуванням Міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова.

Аналітичну та технічну підтримку надає експертний консорціум, який сформували Центр Економічного Відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар'єрність».

Ця діяльність здійснюється за сприяння проєкту «Права людини для України», що виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.