У програмі поета, політика та журналіста Євгена Рибчинського «Ще не вмерла» Сергій Гайдай, політтехнолог і фахівець із маркетингу та реклами відповів на питання про внутрішній бік українського політикуму, про панівний клас та його прихід до влади.

Передусім експерт зазначає, що серед українського політикуму найповніше проблеми держави втілює в собі Петро Порошенко. Водночас Гайдай часто чує закиди, що сам співпрацював із ним свого часу. На них він відповідає так: «як громадянин я теж зростав». Він зізнається, що раніше, будучи ще просто маркетологом, погано розбирався у політичній ситуації в країні, а тому просто працював із тими політиками, з якими казали. Уже пізніше прийшло розуміння цього середовища, його фігур та їхніх ідей. Зокрема, таке розуміння прийшло й щодо Петра Порошенка.

Дивлячись на історію України як держави, він не бачить в ній якісного розвитку та еволюції впродовж століть. Такий розвиток можна побачити в Європі, на відміну від якої Україна буквально виникла вмить. Водночас формування незалежної держави призвело до багатьох змін, в один день буквально відпали всі старі правила, а нові – не з’явилися. А відтак не було й розуміння, що робити із тим, що залишилося, наприклад, із родовищами та підприємствами, взагалі з країною. «Тому що колись все це належало міфічній державі й начебто всім», - пояснює експерт.

У такій ситуації виникла певна група людей, яка прибрала це все до своїх рук і змусила працювати на себе. Це, по суті, і є панівний клас, який сьогодні отримує значні гроші з державних активів.

Популярні новини зараз
Важливі зміни для українців у Чехії: що пропонують для біженців в 2025 році Відстрочка не гарантує спокій: коли ТЦК можуть мобілізувати навіть із офіційною бронню Це потрібно на кожній кухні: у "Нафтогазі" назвали обов’язкову умову для власників газових плит Повторно уточнити дані через "Резерв+": у Міноборони попередили військовозобов'язаних
Показати ще

Нагадаємо, Гайдай розповів, що всередині Порошенка йде боротьба між підприємцем і політиком.

Раніше Знай.uа повідомляв про те, що колишні передвиборчі політичні технології та виборчі кампанії повністю відрізняються від теперішніх.