Як з роками змінювалося ставлення до мови, у програмі Євгена Рибчинського «Ще не вмерла» розповів уповноважений із захисту державної мови, політик, науковець, громадський діяч, народний депутат VIII скликання, голова Миколаївської обласної ради VI скликання Тарас Кремінь.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Я пам’ятаю 90-ті роки, коли старшокурсник Вахтанг Кіпіані, який закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут, привозив до нас, неофітів, тодішнього вже експрезидента України в екзилі пана Миколу Плавюка, - згадує він. – Такі речі визначили моє покоління. Думаю, вони визначали і покоління 80-х, 70-х, хто навчався у столичних чи провінційних університетах. Це та молодь, яка знає, що таке українська мова, а точніше, її відсутність у 70-80 роках, що таке дисидентство, що таке заборони писати або не писати. Мені дуже подобаються слова українського поета, дисидента Олекси Різниченка: «Частина наших чиновників і досі живе з кокардою на лобі». Це визначення є не зовсім толерантним, але десь так воно і є», - зазначає політик.
Він підкреслює, наскільки доленосним був період 2013 – 2014 років не тільки для України, а й, напевно, для всієї Європи.
«Україна продемонструвала тоді не тільки високий рівень консолідації і справжньої боротьби за цінності, європейські, світові цінності. Але вона в більшій мірі не дозволила, ставши людським щитом, просуватися ідеям «руського міра» як на територію Західної Європи (такі ознаки пробиваються крізь інформаційні телеканали, якісь політичні скандали тощо), так і на схід. Я дуже радий, що на півдні України нам вдалося зберегти і Одещину, й Миколаївщину, Херсонщину. Мені випала честь разом із колегами відстоювати Миколаївщину. Я тоді очолював Миколаївську обласну раду і ми не дозволили захоплення органів влади», - каже Тарас Кремінь.
Як повідомляв Знай.ua, "Солов'їної" побільшає: фільми та концерти перейдуть на українську мову.
Також Знай.ua писав, як львів'янин став мусульманином та змінив ісламський світ на краще.
