Навіщо нам потрібна «віртуалізація капіталу» і що це таке? Про це у новому випуску програми Руслана Бізяєва «Культ особистості» розповів доктор філософії Сергій Алушкін. Зокрема, він зазначає, що поняття «віртуальність» виникло не сьогодні і навіть не вчора, а в далекій давнині.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Коли людина чує слово «віртуалізація», вона, в першу чергу, уявляє щось пов'язане з інформаційними технологіями, щось дуже сучасне. Насправді слово «віртуальний» вперше застосовувалось мало не в античній філософії. Так називаються людські благодійники на латині. Стосовно до політекономії поняття «віртуальний капітал» використовувалося ще в ХІХ столітті, коли не було навіть ідеї існування цифрових валют», - розповідає він.
Він пояснив, що означає віртуальний капітал.
«Віртуальний капітал - це такий капітал, який ще не створений, але ми ним можемо користуватися так, як ніби він для нас існує. Це такий вид, припустимо, інвестування, коли ми отримуємо не відразу наш прибуток, а гарантію того, що він до нас прийде з часом. Тобто інвестиції - це як частина отриманої в майбутньому додаткової вартості, або облігації внутрішньої державної позики як частина отриманих податків, які перейдуть до тієї людини, яка в них вкладається. Таким чином віртуальність - це те, що не існує в дійсності, але, тим не менш, якийсь ідеал, який володіє для нас дійсною силою і з яким ми змушені рахуватися», - каже Алушкін.
Зараз віртуальність існує, в основному, в цифровому просторі, але насправді для політекономії та філософії не особливо велика різниця - де вона існує.
«Це просто технічна база для цього. Я можу виписати вам паперовий вексель, або ми з вами можемо зробити за допомогою цифрових банків договір. Не важливо, в якій формі це буде існувати, головне, що воно функціонує як якась віртуальність», - робить висновок філософ.
Знай.ua повідомляв, що Богословська пояснила відмінну рису американців: «Там є купа свого геморою, купа своїх тарганів. Але…».
