Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Моцик розповів, як після отримання Україною незалежності наше МЗС домовлялося за те, щоб Україна отримала посольства, які раніше були у власності СРСР.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це він розповів у програмі Вадима Трюхана «Дипломатична кухня».
«Вийшло дуже складно, тому що на певному етапі у МЗС працював заступник міністра, який не був кар’єрним дипломатом і прийшов з бізнесу. По своїй недосвідченості, коли він поїхав до Москви, йому там підсунули документ про розподіл закордонної власності і там для України визначили у тих країнах, де ми не мали інтереси», - зазначив Олександр Моцик.
За словами експерта, після отримання Україною незалежності перед дипломатами постало питання розподілу закордонних посольств, які раніше належали СРСР. На думку дипломата, через помилку українського співробітника ми не отримали важливі посольства, а натомість нам віддали посольства у країнах, з якими ми активно не вели нашу політику.
«Його у той же день, після повернення з відрядження, звільнили з роботи. Потім почався переговорний процес: кілька років починаючи із 2002 року я вів переговори, але тоді це вже була Росія Путіна і вони лише затягували час», - сказав Олександр Моцик.
Як зазначив дипломат, деякі країни відмовлялися реєструвати закордонні посольства на Росію, наприклад Польща. За словами експерта, коли він був послом у Польщі, то тоді польські представники, відповідаючи на запит Росії щодо отримання права на посольство, казали, щоб Росія йшла домовлятись щодо цього з Україною.
«Тоді Росія приходила до нас і ми їм казали: «Дайте нам будинки у ряді країн і ми тоді дамо вам дозвіл на реєстрацію». Ми таким чином домовились з ними, що нам дадуть власність у 36 країнах, але потім, коли велись переговори, вийшло, що не можуть дати посольства у 36 країнах, і потім ми домовились, що нехай нам дадуть 36 об’єктів, але у меншій кількості країн», - підкреслив Олександр Моцик.
Як повідомляв Знай.ua, Трюхан заявив, що президент намагався використати свою промову перед депутатами як спосіб для повернення в гру.