Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Якщо так узагальнити, то можна сказати, що авангард – це дійсно енергія, такій образ енергії, і ці енергії виплескуються. Це залежить, звісно, від суспільства, від політики. І от був такий сплеск на початку 20 сторіччя, потім от в нашій історії – це 1960-ті», - зазначає Гліб Вишеславський.
Як він розповідає, 1987 рік відомий тим, що тоді комісії перестали контролювати виставки, цензура впала. Але, знову ж, констатує митець, спочатку це відбулося в центрі, потім вже в союзних республіках, тобто спершу виставки у москві, потім – у Києві.
Цікаво, зауважує гість програми, що все це відбувалося на офіційній базі – Спілці художників, і це дало великий сплеск, можливо, якби це були приватні ініціативи, то такого охоплення і знайомства між усіма художниками би не було. А так, констатує він, це були пленери, наприклад, закарпатські, були бази, куди можна було їздити, і це були такі потужні організаційні можливості, вільні від всякої цензури. Тоді, додає художник, прийшли Сидоренко, Сільваші, Якутович та інші.
«Це як вчитися в одному класі, всі приблизно так реагують, хто де, тримають у полі зору. І, безумовно, були люди, як Валентин Попов, наприклад, чи той самий Сергій Якутович, які були старші, я вважаю, що вони теж увійшли до Новою хвилі. Чому? Тому що вони раніше були Новою хвилею, але вони потім органічно робили те саме мистецтво», - розповідає Гліб Вишеславський.
Як повідомляв Знай.ua, Беньямінова пояснила, чому важливо говорити про український авангард.
Також Знай.ua писав про те, що Веселовська розповіла про українські театральні пошуки: корифеї проти авангарду.
