У 2004 році тодішній президент Леонід Кучма міг балотуватися на новий термін, а на чолі президентської адміністрації міг залишитися Віктор Медведчук. Але чи були в цьому зацікавлені правлячі еліти?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро тодішню ситуацію розповідає в програмі «Культ особистості» історик і політолог Кость Бондаренко.
«Цього не хотіли ні« донецькі», ні« київські». Та й Медведчук потрапляв би під роздачу в разі перемоги і Януковича, і Ющенка. З Януковичем у нього було розбіжність характерів, а Ющенко бачив в ньому свого антипода. Жоден з них не залишив би Медведчука при владі. А ось при Кучмі він міг би зберегти свої позиції», - вважає гість програми.
За його словами, на той момент у Ющенка була сильніша «легенда», сформована навколо нього, але у Януковича була сильніша команда. Але кожен з них носив маску, невластиву йому. У Януковича була маска громили, який б'є всіх, хто йому не сподобався (хоча насправді він зовсім не такий). А ось Ющенко, досить авторитарний керівник, вдавав із себе благовидого миротворця.
«Майдан почався 31 жовтня 2003 року, коли Ющенко зі своєю командою прилетів до Донецька, де йому влаштували обструкцію. Донбас відмовився приймати його. Цей момент став точкою неповернення», - вважає Кость Бондаренко.
Раніше, як повідомляє Знай.ua, цей експерт оцінив ефективність Віктора Януковича на чолі уряду.
Також Бондаренко розповів про роль, яку грав Микола Азаров в Партії Регіонів.
