Засновник Київської школи державного управління Віктор Андрусів в ефірі програми «Романенко. Бесіди» розповів про дві ключових складових справи Стерненка, які зумовлюють широкий резонанс навколо неї.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Ця справа взагалі не про Стерненка. Може бути інше прізвище, інша людина, але все, що навколо неї відбувається - це все явний маркер, який я називаю «Чому в Україні нічого не вдається» Це дійсно історія, яка повторюється. Чи це була справа Гонгадзе, чи справа Героїв Небесної сотні - з періодичністю кожна влада має якийсь такий кейс. І от він аналогічний по всіх своїх параметрах», - вважає Андрусів.
Він розповів, що бачить в цих ситуація декілька складових, перша з яких – це роль влади, яка зазвичай є непрямою. Адже, як правило, в цих кейсах рідко коли є конкретні докази причетності вищого керівництва.
«Це гра системна, є система, яка показує що насправді її керівництво нею не управляє. Ті, хто представляють країну на тому рівні, не управляють цією системою. І логіка того, що люди ходять на Банкову чи ГПУ, не присутня. Тому що є конкретна людина, яка публічно заявила, що його посадить, і ця людина - Портнов. Він адвокат іншої сторони, він це прямо заявив», - каже Андрусів.
Він додає, що суддя, який виносив вирок у справі Стерненка, також вписується в профайл судді, який якось причетний до Портнова. Таким чином, цей кейс показує, що насправді влада ніяк не управляла цією історією і навіть більше: він показує, що влада навіть не прогнозувала, не моніторила і не відслідковувала цю ситуацію.
«Друга складова - це реакція суспільства. І суспільство реагує на це стандартно. Активна частина суспільства, яка в принципі в Україні всі свої проблеми вирішує в один спосіб - вийти на вулицю. Ми беремо якісь плакати, виходимо на вулицю і починаємо кричати, що суддя якийсь не такий, справа не така, все не так. Стоп, чекайте, а цей суддя був нормальний, поки він Стерненка не посадив, проблеми досі не було? Якби він це не зробив, то і далі би з ним не боролись», - говорить Андрусів.
До цього суддя працював, і ніхто не піднімав реально цю проблему, поки не виник кейс Стерненка. Експерт вважає, що цей кейс мобілізує людей, бо люди його проектують на себе. Тому це певною мірою егоїстична історія.
«Люди думають, що ми були на Майдані, ми виступали за якісь свої цінності, але тепер загрожують цим цінностям і, фактично, загрожують нам. Це абсолютно така індивідуальна реакція і вона не пов’язана ні з тим, що це потребує якихось системних рішень, ні з тим, що ця історія і протести мали тривати купу років, щоб цих суддів знайти і очистити», - зазначає Андрусів.
Він підсумовує, що таким чином у таких справах є дві сторони медалі: слабка влада і розвалене егоїстичне громадянське суспільство, яке не може самоорганізуватись, створити лідерів цього протесту і організувати його в системну роботу.
«І оці такі два полюси тримають Україну в цій точці невагомості. Кейс Стерненка дуже цікавий з точки зору того, що на нього треба дивитись історично впродовж 30 років незалежності. Ми там само. Ми начебто виграли Майдан, а тут ми знову, як на Майдані. А що ж ми тоді виграли в 2014 році?», - резюмує Андрусів.
Нагадаємо, Андрусів також заявив, що протести на Банковій – це індульгенція для обурених людей.
Раніше Охотін висловився про справу Стерненка: «Який може бути результат засідання, якщо суддя не любить ідеологію людини, яку судить?».
