Які політичні обставини привели до влади Сталіна та Гітлера – лідерів, котрі не мали бути б такими за визначенням та, зрештою, спричинили Другу світову війну? Про це в межах циклу програм “Розмови з батьком” розмовляє з Героєм України Юрієм Рибчинським журналіст і політик Євген Рибчинський.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Передумови довго складалися так, що Гітлер не міг очолити Німеччину, - каже Юрій Рибчинський. – Він не був громадянином Німеччини. У нього на перших порах була дуже слабка партія у порівнянні з соціал-демократами й комуністами.
А в цей же час Сталін у Радянському Союзі знищив майже всіх людей, які робили революцію і перемогли у Громадянській війні, ленінську гвардію. Він почав думати, що він очолює єдину країну в світі, яка має на меті побудувати комунізм. У світовому комуністичному русі він не займає того місця, яке, він вважав, міг би займати – керувати комуністичним рухом. Ні в Першому, ні в Другому Інтернаціоналах ніхто не опікувався такою фігурою як Сталін. Комуністичним рухом керували партії, які за кількістю були більшими, ніж у Радянському Союзі: німецька Комуністична партія та італійська.
Багато хто з комуністів у Європі вважали російський комунізм слов’янським, провінційним. Особливо не визнавали Сталіна як лідера соціал-демократи. І Сталін все зробив для того, щоб партія Гітлера, яка на перших виборах набрала тільки сім голосів зі ста, стала однією з основних сил у парламенті. Він же зробив усе, щоб соціал-демократи Німеччини й комуністи посварилися і стали ворогами.
Зафіксовано історично, що Тельман дзвонив у Кремль і радився зі Сталіним, виконував багато побажань. Це призвело до того, що третя сила прийшла до влади.
А чому Гітлер був більш потрібний Сталіну, ніж Тольятті? Тому що тільки один Гітлер ставив метою відродження Німеччини як військової машини, яка може бути направлена проти капіталістичного світу. Всі його наміри вже були надруковані в «Майн кампф».
Також політолог розповів про фашистські ідеї в основі британської традиції.
