Як випускник політеху потрапив на війну в Афганістан? Про це у програмі «Діалоги з Макаренком» розповів громадський діяч, академік, лейтенант, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Зараз працюють соціальні ліфти і пробиваються всі - від бізнесменів до політиків. А за радянських часів для того, щоб зробити кар'єру, було три шляхи: партійна або комсомольська робота, або армія чи флот. Навіть фільм такий був «Вийти заміж за капітана». Яка дівчина не мріяла вийти заміж за курсанта і потім стати генеральшею?», - каже він.
«КПІ я закінчив, зарплата інженера 120 рублів. Я лейтенантом на капітанській посаді начальника розвідки відразу після інституту, коли пішов в армію, отримував 255 рублів. Старший лейтенант - вже 287 рублів, плюс польові, полярка. На війну потрапив просто: наказали - треба виконувати. А по-друге, це для послужного списку дуже добре», - розповідає академік.
Одна зарплата йшла чеками, друга - рублями, і в магазині «Каштан» можна було купити будь-який дефіцит.
«Я був перший хлопець на селі з відеомагнітофоном і касетами з Майклом Джексоном та фільмом «Зловісні мерці». Зараз те ж саме: молодь думає про кар'єру, думає, як забезпечити сім'ю. Це притаманне людині. Раніше за мамонтами бігали, полювали, зараз – забезпечити сім'ю грошима. Тоді це була єдина можливість не плазувати ні перед ким, не робити собі партійну кар'єру, проповідуючи якісь ідеологічні гасла, а служити Батьківщині, виконувати присягу і робити свою військову справу. Те ж саме зараз роблять наші бійці в АТО», - міркує Назаренко.
Також Знай.ua писав про Бойовий шлях Лютого, який віддав армії 23 роки свого життя: "Люди тут змінюються".
