У своєму блозі правозахисник, волонтер та громадський діяч Геннадій Друзенко розповів, як жили медики-добровольці Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ) на фронті. Він також додав, що українське законодавство не дозволяє їм отримати статус УБД.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВедучий стверджує, що ПДМШ – це насправді унікальний проєкт. «Нам вдалося знайти унікальний механізм залучення цивільних медиків до надання медичної допомоги в зоні бойових дій», - пояснює він.
Як зазначає Друзенко, з 2016 року кожному медику-добровольцю приходив наказ від керівника ТЦ. «Це немало-небагато заступник керівника СБУ, тоді їх підписував генерал-полковник Маліков, який свідчив, що з такого по таке число такий-то медик був залучений до проведення АТО на території Донецької та Луганської областей», - розповідає правозахисник.
Водночас він підкреслює, що в документах йшлося не про забезпечення, допомогу чи волонтерство АТО, а саме про залучення до його сил і засобів.
Як розповідає Друзенко, ці медики абсолютно без жодного примусу чи мобілізації вирішили поїхати у зону бойових дій на схід України. Експерт підкреслює, що це було рішення проміняти комфорт лікарні та подяку пацієнтів на життя при фронті чи навіть на фронті.
«Як правило, жили разом пліч-о-пліч з нашими захисниками у військових частинах або в палатах прифронтових лікарень. Були такі, як наша покійна медсестра Ірина Сивопляс, що місяцями жили в бліндажі і, власне кажучи, під землею 44 артилерійської бригади біля Сіверського Донця», - розповідає ведучий.
Водночас він обурюється через те, що міжвідомча комісія абсолютно безпричинно відмовила цим ветеранам у наданні статусу УБД. Друзенко зазначає, що комісія вказала лише на відсутність правових підстав, але він вважає цю ситуацію несправедливою.
Нагадуємо, Золотарьов розповів, що значить Разумков на політичній арені.
Раніше Знай.uа повідомляв про те, що Чаплига заявив, що РФ оголосила війну НАТО.
